А́РОВ Дамір Зямович (29. 07. 1934, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1989). Премія ім. М. Крейна НАНУ (2017). Закін. Одес. університет (1957). Працював учителем (1957–59); від 1962 — асист., доцент, 1990–94 — проф., завідувач кафедри приклад. математики та інформатики, від 1994 — професор кафедри матем. аналізу Пд.-укр. пед. університету (Одеса). Основні напрями наук. досліджень: теорія ймовірностей, ергодична теорія ліній. операторів та оператор-функцій, теорія роз­сіюва­н­ня, теорія керува­н­ня, обернені про­блеми для каноніч. систем; роз­робле­н­ня ААК-теорії (спільно з В. Адамяном та М. Крейном), що лягла в основу роз­витку нового напрямку в теорії керува­н­ня, Н∞ — оптимального контролю. Роз­виток теорії ліній. пасив. систем, методу Дарлінґтона в цій теорії; роз­виток теорії J-внутр. матриць-функцій і повʼязаних із нею про­блем екс­траполяції матриць-функцій та обернених про­блем для каноніч. систем.