Ароматерапія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ароматерапія

АРОМАТЕРАПІ́Я – метод лікування з допомогою натуральних рослинних ефірних олій. Здійснюється через дихальні шляхи (вдихання, інгаляції) та через шкіру (масаж, ванни або компреси). А. – екологічно чистий метод відновлення порушеного стану здоров’я та енергет. рівноваги в організмі; дозволяє досягти збалансування всіх його систем. Відомий з давніх часів, про що свідчать розкопки у стародав. Єгипті, Індії, Китаї, Греції, Римі, а також пд. регіонах України, де знаходили залишки летких олій. Значну увагу застосуванню ефір. олій при лікуванні приділяли Гіппократ, Авіценна, Парацельс. Ефірні олії – багатокомпонентні леткі пахучі речовини рослин. походження; належать до різних класів хім. сполук: ефірів, альдегідів, кетонів, фенолів та ін. Хім. будова ефір. сполук зумовлює їхню можливість розчинятися як в оліях, так і в спиртах, але не у воді. Здебільшого ефірні олії отримують зі щойно зібраної рослин. сировини методом перегонки з водяною парою – гідродистиляції, а деякі олії – методом вичавлювання. В Україні ефірні олії виробляє Алуштинський ефірноолійний радгосп-завод. Із давніх-давен греки та римляни основою для застосування аромат. олій та есенцій вважали оливу, яке добре адсорбує та утримує запах квітів. На землі росте понад 3 тис. рослин, з яких можна добувати ефірні олії. Вміст ефір. олій у різних рослинах коливається від 0,05 % до 6 %. Застосування натурал. рослин. засобів у косметиці, медицині має свої переваги, оскільки вони фізіологічніші та викликають ускладнень менше, ніж хіміко-фармацевт. препарати. У 30-х рр. 20 ст. лікарі повернулися до застосування аромат. олій, що були втратили свої позиції у зв’язку з розвитком прагматич. формальдегід. течії лікування, появи хім.-фармацевт. аналогів рослин. препаратів. У прогресив. клініках Європи для лікування хворих, які перенесли операт. втручання та при гострих патолог. захворюваннях почали застосовувати ефірні олії. На цей час припадає й поширення терміну «А.», який 1928 ввів франц. хімік-парфумер Р.-М. Геттефос. Профілактична, оздоровча А., що базується на сучас. наук. методиках і розробках, застосовується для підтримки психоемоц. та фіз. стану організму; спрямована на зняття стресів та адаптацію до них.

Літ.: Протопопов Ф. Ф. Вивчення антимікробної дії ефірних масел // Фітонциди, їх біол. роль та значення для медицини та нар. госп-ва. К., 1967; J. Valnet. Aromothérapie. Traitement des maladies par les essences de plantes. Paris, 1984; Гейтман Л. З. Аерофітотерапія. К., 1986; Крилов А. А. та ін. Фітотерапія в комплексному лікуванні захворювань внутрішніх органів. К., 1992; Лыбус O. K., Иванова Е. П. Ароматерапия. Исцелительные масла. Москва, 1997; Мак-Гильвери К., Рид Дж. Основы ароматерапии. Руководство по использованию эфирных масел для здоровья, расслабления и удовлетворения / Пер. с англ. Москва, 1997.

Т. П. Гарник

Стаття оновлена: 2001