Аронець Василь Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аронець Василь  Володимирович

АРОНЕ́ЦЬ Василь Володимирович (04. 09. 1936, с. Видинів, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 17. 11. 1994, м. Косів Івано-Фр. обл.) – кераміст. Чл. СХУ (1968). Золота медаль (1971), диплом і медаль лауреата Всесоюз. виставки творів самодіял. художників і нар. майстрів (1967). Працював на Косів. ф-ці худож. виробів (1959–63). Закін. відділ. кераміки Косів. уч-ща приклад. мист-ва (1964, викл. І. Климко, Г. Колос), де викладав 1964–80 (нині технікум ім. В. Касіяна); згодом – у Косів. худож.-вироб. об’єднанні «Гуцульщина». Розвивав традиції гуцул. кераміки. Скульптурні композиції «Ватаг», «Гуцульська родина», гуцул. керам. шахи принесли майстрові заг. визнання. Персон. виставки – у Косові, Коломиї, Івано-Франківську. Твори зберігаються в музеях Києва, Львова, Івано-Франківська.

Тв.: набір «Кавовий» (1962); «І виріс я на чужині», «Мені тринадцятий минало» (обидва – 1963); «Гуцульське весілля» (1966) та ін.

Літ.: Персональна виставка творів майстра художньої кераміки В. Аронця. Ів.-Ф., 1970; Мисюк І. Майстер кераміки // Гуцул. край. 1993, 8 трав.; Полєк.

В. Т. Полєк

Стаття оновлена: 2001