Артамонов Олексій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Артамонов Олексій  Михайлович

АРТАМО́НОВ Олексій Михайлович (18. 02. 1918, с. Введенка, нині Тамбов. обл., РФ) – живописець. Нар. художник УРСР (1985). Чл. НСХУ (1945). Срібна медаль ім. М. Грекова (1987). Держ. нагороди СРСР. Навч. у Моск. худож. уч-щі (1934–38, у М. Кримова). Працював гол. художником Виставки партизан. слави в Києві (1945–49). Твори А. експонувались на всесоюз. і респ. виставках. Працює в галузі станк. та монум. живопису, плаката. Висвітлює тему партизан. руху у часи 2-ї світ. війни. Твори зберігаються у НХМ, Донец. ХМ, Нац. музеї історії Великої Вітчизн. війни 1941–45.

Тв.: «Народні месники» (1967), «За Батьківщину» (1971), «Іде війна народна» (1975), «Це – наша молодість» (1981), «Інтернаціоналісти» (1984), «На визволеній землі» (1985), «Велика дружба. Зустріч Т. Шевченка з М. Щепкіним» (1988), «На сонячній полонині» (1991).

Літ.: Пекаровський М. Грані життя // Ранок. 1972. № 2; Кривуца Н. Мужність і талант заслуженого діяча мистецтв УРСР художника О. М. Артамонова // КіЖ. 1985, 1 черв.; «Війна пройшла крізь наші долі»: [Подвиг рад. народу в творчості художника. Діалог живописця О. Артамонова та графіка В. Лопати] // Київ. 1985. № 5; Алексей Артамонов: Альбом. К., 1986.

Є. А. Афанасьєв

Стаття оновлена: 2001