Комісар

КОМІСА́Р (франц. commissaire, від пізньо­лат. commissarius — уповноважений) — посадова особа, наділена владним органом повноваже­н­нями, які належать цьому органу, для викона­н­ня спеціаль­ного зав­да­н­ня. У Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій К. називали монарших урядовців-на­глядачів. Від 1638 окремих із них при­значали нач. реєстр. Війська Запорозького. Однак найчастіше ін­ститут комісарства за­стосовували під час революцій і громадян. воєн, зокре­ма у роки Великої франц. революції у період якобін. диктатури (1793–94) К. Конвенту з над­звич. карал. повноваже­н­нями направ­ляли у департаменти, окремі міста, військ. частини для боротьби із контр­революцією (заколотами) та для наведе­н­ня рев. порядку. Активно використовували їх для встановле­н­ня рад. влади більшо­вики. Фактично диктатор. повно­важе­н­ня отримували К. від ВЦВК, РНК, окремих установ (напр., Наркомату продовольства); інколи їх поширювали на цілі регіони (над­звич. К. у справах Пд. Росії були свого часу Й. Сталін, Г. Орджонікідзе та ін.). К. мали право роз­пускати місц. установи, проводити масові арешти й роз­стріли. В УНР у 1917–18 УЦР при­значала губерн. К. (голів губерн. адміністрацій). У СРСР 1917–46 нар. К. (наркомами) на­зивали чл. уряду — РНК. У Черво­ній армії К. (спец. штатні пред­­ставники партії у військ. частинах) здійснювали на­гляд за командирами і від­повід­али разом з ними за бо­йову та політ. під­готовку, 1942 їх замінено політруками (на від­міну від К., по­збавлені командир. повноважень і обме­жувалися лише парт. роботою). Нині військ. К. очолюють комісаріати різних рівнів, що забезпечують комплектува­н­ня армії осо­бовим складом, призов до армії, облік військовозобовʼяза­них запасу, їхню пере­підготовку тощо; спорт. К. від імені між­нар. спорт. організацій стежать за дотри­ма­н­ням спорт. правил, засвідчують досягне­н­ня спорт. рекор­дів та ін.; К. ЮНЕСКО (ООН із пи­тань освіти, науки, культури) ви­конують контрольно-спо­стережні функції з питань діяльності цієї організації. У деяких країнах (Італія, Німеч­чина, Франція та ін.) К. поліції — посад. особа, яка від­повід­ає за дотрима­н­ня порядку та без­пеки, контролює правопоруше­н­ня і пере­слідує тих, хто їх скоїв. Існують також посади Верхов. К. ООН у справах біжен­ців і з прав людини, Європ. К. (один із 27-ми чл. Європ. комісії), К. Ради Європи з прав людини тощо.

Завантажити статтю