Артем’єв Олександр Спиридонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Артем’єв Олександр  Спиридонович

АРТЕМ’ЄВ Олександр Спиридонович (14. 09. 1924, с. Турі-Вила, Чувашія, РФ) – чуваський письменник. Нар. письменник Чувашії (1980). Чл. СП СРСР (1951). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Літ. ін-т (Москва, 1956). Працював відп. секр. редакцій ж. «Ялав» і «Тăван Атăл». Автор зб. оповідань «Ан авăн, шe˘шкe˘» («Не гнись, ліщино!», 1950), «Атăл калавe˘сем» («Волзькі оповідання», 1955), «Салтак калавe˘сем» («Солдатські оповідання», 1959); повістей «Саламби» («Саламбі», 1950), «Çунатлă çyралнисем» («Народжені з крильми», 1965), «Симe˘с ылтăн» («Зелене золото», 1972), «Çăкăр хакe˘» («Ціна хліба», 1977); романів «Хунавлах хăрнисем» («Змарнілі юними», 1970, присвяч. чувас. поетові К. Іванову), «Тăвăл умe˘н» («Перед бурею», 1975) та ін. Працював також у галузі критики і літературознавства. Низку статей присвятив творчості С. Ельгера, М. Трубіної, І. Саламбека та ін. Автор кн. «Пурнăç чăнлăхe˘пе писатель ăсталăхe˘» («Правда життя і майстерність письменника». 1984). Усі твори А. опубл. у Чебоксарах. Переклав чувас. мовою оповідання «Гори співають», «Модри Камень», «Завжди солдати» О. Гончара, «Осінні лани» Л. Первомайського, деякі твори Т. Шевченка, І. Франка. Укр. мовою окремі твори А. переклали Б. Комар, Л. Кураколова, В. Костюченко.

Тв.: укр. перекл. – Не гнись, ліщино! // Весняний вітер. К., 1961; Повернення додому // Оповідання чуваських письменників. К., 1964; Відоме прізвище // Дніпро. 1958. № 3.

Літ.: Александр Артемьев: [Биогр. справка] // Чувашские рассказы. Москва, 1961; Чувашские писатели. Чебоксары, 1964.

П. М. Чичканов

Стаття оновлена: 2001