Академія правових наук України - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Академія правових наук України

АКАДЕ́МІЯ ПРАВОВИ́Х НАУ́К УКРАЇ́НИ (АПрНУ) – вища наукова установа України в галузі державно-правових досліджень. Створ. 1993 у Харкові на базі однойм. громад. установи, організованої 1992. Президент – В. Тацій (від 1993). Гол. завдання АПрНУ: комплекс. розвиток правової науки, орг-ція і проведення фундам. та приклад. наук. досліджень у галузі держави і права. АПрНУ має держ. статус з широким самоврядуванням, що проявляється у самост. визначенні тематики дослідж., структури Академії, вирішенні наук.-організац., госп., кадрових питань, здійсненні міжнар. наук. зв’язків. Науковці Академії брали участь у підготовці проектів Конституції України, Цивіл., Кримінал., Кримінал.-процесуал. кодексів та ін. законодав. актів. Персон. склад АПрНУ нараховує: 36 дійс. чл. (див. Табл.), 48 чл.-кор., 4 іноз. чл.

У складі АПрНУ діє 5 відділ., що здійснюють наук., законопроектну і координац. роботу: теорії та історії держави і права; держ.-правових наук і міжнар. права; цивіл.-правових наук; правових проблем охорони довкілля; кримінал.-правових наук. У структурі Академії діють Київ. регіон. центр, НДІ та наук. лаб. Від 1995 в АПрНУ функціонує НДІ вивчення проблем злочинності (Харків), від 1996 – НДІ приват. права і підприємництва (Київ), від 2000 – НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування (Харків). У складі АПрНУ діють Львів. лаб. прав людини, Лаб. удосконалення правового становища жінок, Харків. лаб. з проблем історії держави і права, міжвідомча лаб. правового забезпечення розвитку науки і технології. АПрНУ має постійний друк. орган – «Вісник Академії Правових Наук України».

Ю. М. Грошевий

Стаття оновлена: 2001