Акимов Микола Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Акимов Микола Павлович

АКИ́МОВ Микола Павлович (03(16). 04. 1901, Харків – 06. 09. 1968, Москва, похов. у Ленінграді, нині С.-Петербург) – режисер, художник. Нар. арт. СРСР (1960), проф. Ленінгр. театр. ін-ту (від 1960). Навч. живопису в Петрограді під кер-вом М. Добужинського, О. Яковлєва, В. Шухаєва. Виставляв свої роботи на 1-й Всеукр. худож. виставці живопису, графіки, скульптури профес. і самодіял. художників та дит. творчості (Харків, 1919). Брав участь в оформленні театраліз. свят на майданах Харкова (1919). Викладав малюнок на Вищих курсах політосвіт. працівників (Харків, 1920–22). У театрі дебютував як художник костюмів до вистав харків. «Театру казки» («Подвиги Геркулеса» Р. Побідимського, псевд. О. Білецького, 1921, «Снігуронька» О. Островського, 1922) та художник вистав «Алінур» В. Меєрхольда і Ю. Бонді за участю М. Коссовського (1922), «Зоряний хлопчик» за О. Вайльдом (1922). Від 1922 – реж. і художник театрів Москви й Ленінграда. Худож. керівник Ленінгр. театру комедії (1935–49, 1955–68). У 1951–55 очолював Театр Ленради. Серед оформл. вистав: «Брехня» О. Афіногенова (1933), «Загибель ескадри» О. Корнійчука (1935), «Солом’яний капелюшок» Е. Лабіша (1936), «Фронт» О. Корнійчука (1943), «Весна в Москві» В. Гусєва (1953). Виступав як художник кіно, працював у галузі станк. живопису, плаката, графіки: плакат до вистави п’єси «Диктатура» І. Микитенка (1930), портрети Ю. Лаврова (1929, 1968) і А. Гріншпуна (1968), українських колгоспників (1930, 1931).

Тв.: Театральное наследие: В 2 кн. Ленинград, 1978.

Літ.: Эткинд М. Н. П. Акимов-художник. Ленинград, 1960; Театральный плакат Н. Акимова: Альбом. Москва, 1963; Бернацька Р. П., Бурмистренко С. Л. 50 років українського драматичного театру (хроніка 1935– 1941 рр.) // Театр. культура. 1967. Вип. 4; Сахновський-Панкєєв В. О. На братній сцені. К., 1972; Эткинд М. Николай Акимов. Сценография. Графика. Москва, 1980.

В. Ф. Калашников

Стаття оновлена: 2001