Комісаров Микола Валеріанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комісаров Микола Валеріанович

КОМІСА́РОВ Микола Валеріанович (05(17). 01. 1890, С.-Пе­тербург – 30. 09. 1957, Москва) – актор, режисер. Нар. арт. УРСР (1946). Сталін. премія (1951, 1952). Закін. С.-Пе­тербур. комерц. уч-ще. Працював у Києві у Держбан­ку, водночас виступав у трупі П. Струйського. Від 1920 – на профес. сцені. Грав у театрах Києва, Полтавщини; 1925–27 – у Ленінгр. театрі «Комедія» (нині С.-Пе­тербург), театрах Далеко­го Сходу, Ярославля (обидва – РФ); 1934–45 – актор і реж. Одес. рос. драм. театру ім. А. Іванова; 1946–57 – у Малому театрі у Москві.

Ролі: Дремлюга («Крила» О. Корній­чука), Ванюшин («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Фамусов («Лихо з ро­­зуму» О. Грибоєдова), Сатін, Актор, Сер­­гій Петрович («На дні», «Васса Желєз­нова» М. Горького), Трабський («Роки, що минули» М. Погодіна), Вишнев­сь­кий («Дохідне місце» О. Островського), Вільямс («Російське питання» К. Си­­монова), Рибалтовський («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Татарников («Гроші» А. Сафронова), Мартин Пу­­дан («Літо молодшого брата» Г. Прієде), Кардинал Катанцара («Ваніна Ваніні» за Стендалем), Фредерік Вареско («Ніч­­ний переполох» М.-Ж. Соважона); у кіно – Ясь Руденок («Кастусь Калиновсь­кий», 1927, реж. В. Гардін), Бенкен­дорф («Лермонтов», 1943, реж. А. Гендель­штейн), Кейтель («Сталінградська бит­ва», 1948–49), Полковник Шульгович («Поєдинок», 1957; обидві – реж. В. Пет­ров), Федір Лукич Хохлаков («Кавалер Золотої Зірки», реж. Ю. Райзман), Се­­натор Алан («Секретна місія»; обидві – 1950), Іполит («Убивство на вулиці Данте», 1956; обидві – реж. М. Ромм), Неклюдов («Незабутній 1919-й рік», 1951, реж. М. Чіаурелі), Сторож («Чук і Гек», 1953, реж. І. Лукинський); в укр. стрічках – Князь Туманов («Кармелюк», 1938), Начальник пароплавства («Доч­­ка моряка», 1941; обидві – реж. Г. Та­­сін), Німецький генерал («Щорс», реж. О. Дов­­женко), Адмірал іноземного фло­ту («Моряки», реж. В. Браун; обидві – 1939), Новиков («Боксери», 1941, реж. В. Гончуков), Капітан Немо («Таємни­чий острів», 1941, реж. Е. Пенцлін).

Ю. В. Ющенко

Стаття оновлена: 2014