Акліматизаційний сад

АКЛІМАТИЗАЦІ́ЙНИЙ САД — науково-дослідна установа УАН (пізніше АН УРСР), у якій проводилася інтродукція та аклі- матизація пів­ден­них плодових лікарських, технічних, декоративних рослин. Засн. 1912 на тер. Київ. політех. ін­ституту М. Кащенком. У роки 1-ї світової війни А. с. зосередив увагу на роботі з лікар. рослинами — сировиною для фронту. Вже 1916 було зі­брано 150 видів лікар. рослин. Від 1918 А. с. у системі УАН, де М. Кащенко за­ймав каф. акліматизації. Саме тут почала формуватися акліматизація як окремий науковий напрямок. Осн. увагу було зосереджено на акліматизації таких рослин, як персик, абрикос, вино­град, айва, актинідія, хеномелес, мушмула, обліпиха та ін. До 1922 А. с. був роз­таш. на тер. Київ. політех. ін­ституту, де на той час М. Кащенко працював проф. зоології. У 1922 — пере­несений на Лукʼянівку (сучасна адреса — вул. Мельникова), де у М. Кащенка був власний будинок та 0,5 га саду. Завдяки його стара­н­ням та допомозі керівництва УАН земельна ділянка по­ступово збільшувалася, на ній було проведено роботу з планува­н­ня, створе­н­ня мікроклімат. ділянок, штуч. схилів для різних культур тощо. У 1930 сад складався з 5 ділянок заг. пл. 12 га, на яких було пред­ставлено бл. 500 видів і форм різних рослин. Багато видів рослин тут були вперше ви­пробувані в умовах пн. України. Це був час інтенсив. роз­витку саду. Роз­ширилися звʼязки А. с. з різноманіт. установами СРСР, куди роз­силали рослини та насі­н­ня. Споряджувано екс­педиції до Криму, на Кавказ, в Середню Азію та Далекий Схід У 1932 А. с. від­відав М. Вавилов, який високо оцінив діяльність науковців А. с., схарактеризувавши справу, роз­почату М. Кащенком, як таку, що має держ. вагу. Особл. значе­н­ня мали дослідже­н­ня М. Кащенка з селекції плодових культур, зокрема персика, абрикоса, айви. Завдяки цим роботам межу вирощува­н­ня персика було пере­несено на 500 км пів­нічніше. Теор. основи і практ. при­йоми акліматизації, які він роз­робив, стали класичними. Після смерті М. Кащенка 1935 А. с. з будівлями входив до складу Ін­ституту ботаніки АН УРСР, а після 1945 став філіалом від­ділу акліматизації Центр. респ. ботан. саду АН УРСР. 1946 роз­почато роботи з від­новле­н­ня дослід. насаджень. 1953 садові присвоєно імʼя М. Кащенка, а на будинку по вул. Дорогожицькій, № 45, де він жив і працював, та при вході до А. с. встановлено мемор. дошки. 1969 Бюро Від­ділу заг. біо­логії АН УРСР прийняло ріше­н­ня про необхідність збереже­н­ня цього будинку та створе­н­ня в ньому музею М. Кащенка. Тоді ж А. с. став окремим структур. під­роз­ділом при Центр. респ. ботан. саді АН УРСР. Протягом 1950-х рр. шляхом аналіт. та синтет. селекції одержано нові форми і сорти персика, абрикоса, айви, аличі, кизилу, хеномелеса, актинідії, лимон­нику, що були ра­йоновані в багатьох регіонах України. Осн. методами роботи були посів інтродукованого насі­н­ня, вирощува­н­ня по­вторних поколінь, між­рядова і від­далена гібридизація, реципкрокні схрещува­н­ня, від­бір. У 1975 тер. А. с. (на той час бл. 5 га) від­ведено під будівництво ВПШ при ЦК КПУ, і АН УРСР була змушена в дуже стислі строки звільнити площу для будівництва. Колекцію А. с. (бл. 6 тис. рослин) пере­несено на тер. Центр. респ. ботан. саду АН УРСР (нині Нац. ботан. сад НАНУ) у від­діл акліматизації плодових рослин. Старі мемор. дерева, які посадив ще М. Кащенко, знищені при буд-ві. Не зберігся і будинок М. Кащенка з мемор. дошкою. Нині на тер. Ін­ституту між­нар. від­носин, який за­ймає приміще­н­ня колиш. ВПШ, зберігся лише один старий платан — залишок А. с. (Див. Кащенко Микола Феофанович).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю