Аксьонова Огдо - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аксьонова Огдо

АКСЬО́НОВА Огдо (Євдокія Єгорівна; 08. 02. 1936, с. Боганіда Краснояр. краю, РФ) – долганська поетеса і фольклористка. Фундаторка літ-ри народу долган, який налічує бл. 5 тис. осіб і проживає на Таймир. п-ві. Закін. Вищі літ. курси при Літ. ін-ті (Москва, 1979). Працювала ред. радіопередач в окруж. центрі м. Дудинці на Таймирі. Записує й досліджує долган. фольклор. Авторка і виконавиця пісень, постановниця нац. танців. Брала участь у створенні писемності рідною мовою на основі кирилиці. Перша поет. кн. «Бараксан» (бараксан – те, що долгани люблять найбільше: сонце, земля, олень, добра людина) вийшла 1973. Авторка зб. «Пісні долган» (1975), «Візерунки тундри» (1976), «Тундровичок» (1979), «Морошка» (1980), «Пісні північного сяйва» (1982), казок «Огуро Битих – Бісерна Борода» (1984), «Олень-щука» (1985) та ін. Поезія А. самобутня, в ній – життя рідного народу та його уснопоет. творчість. Перекладала поезії І. Драча, В. Бровченка та ін. Її переклад «Заповіту» Т. Шевченка опубл. в антології «Тарас Шевченко. «Заповіт» мовами народів світу» (К., 1989). Про укр. поета з повагою говорить у ст. «Слово про мій народ», а в есе «Про Лесю Українку» засвідчує: «Я люблю лірику Лесі Українки. Вона, як весна, співуча, натхненна й жіночна. З нею в дитяче моє серце увійшла краса поезії, краса світу». І далі: «Наша долганська література й мистецтво роблять свої перші кроки, і я, як письменниця, багато чим зобов’язана Лесі Українці». Окремі твори А. переклали укр. мовою С. Жолоб, Т. Коломієць, Л. Кульбак.

Тв.: укр. перекл. – Тундрі – ніжності слова // Сузір’я. К., 1977. Вип. 11; Твори // Там само. 1979. Вип. 13.

Літ.: Хоменко Б. «Бараксан» – поезія Таймиру // ЛУ. 1976, 7 верес.

Б. В. Хоменко

Стаття оновлена: 2001