Акт відновлення Української Держави

АКТ ВІД­НО́ВЛЕ­Н­НЯ УКРАЇ́НСЬКОЇ ДЕРЖА́ВИ — політичний документ, прийнятий 30 червня 1941 на зі­бран­ні близько сотні українських діячів у щойно окупованому німецькими військами Львові. Ініціатором ви­ступило керівництво ОУН(б). У документі говорилося, що волею українського народу ОУН під проводом С. Бандери проголошує від­новле­н­ня Укр. держави, що сформувалася після Акта Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919. Збори не ви­знали екзильний уряд УНР на чолі з А. Лівицьким, вважаючи, що Варшавським пактом 20 квітня 1920 він зрікся зх.-укр. земель. У документі перед­бачалося продовжити боротьбу проти рос. окупації України, зокрема шляхом спів­праці з націонал-соціаліст. Німеч­чиною. Було пові­домлено, що С. Бандера при­значив Я. Стецька першим головою уряду — Укр. держ. правлі­н­ня. На поч. липня чл. уряду отримали номінац. грамоти. Однак роз­почати роботу не вдалося, бо нім. окупац. влада ліквідувала проголошену Укр. державу й заборонила діяльність Укр. держ. правлі­н­ня. 5 липня 1941 гітлерівці заарештували в Кракові С. Бандеру, 9 липня у Львові — Я. Стецька; чл. уряду потрапили до концтаборів. У Львові на будинку «Просвіти» на честь 50-ї річниці прийня­т­тя Акта встановлено мемор. дошку.

Літ.: Косик В. Україна і Німеч­чина у Другій світовій війні. Париж; Нью-Йорк; Л., 1993; Кульчицький С. В., Настюк М. І., Тищик Б. Й. Історія держави і права України. Л., 1996.

П. П. Гай-Нижник

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю