Акт юридичний - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Акт юридичний

АКТ ЮРИДИ́ЧНИЙ – волевиявлення держави (її органів, посадових осіб), обов’язкове для виконання. Соц. роль держ. А. ю. полягає в тому, що через нього держава об’єктивує, виражає свою волю, доводить її до відповід. суб’єктів, створює формально обов’язк. передумови для узгодження з цією волею поведінки учасників сусп. життя. Цим держава впливає на поведінку громадян, діяльність різноманіт. об’єднань та угруповань, реалізує у правовій формі свої функції (див. Функції держави). Існують й ін. форми волевиявлення держави (заяви, звернення, ноти тощо), однак вони, як правило, не містять обов’язк. приписів. А. ю. поділяються: за сферою обов’язковості – на нормативні (загальні) та індивідуальні (зокрема правозастосувальні); за характером регульов. діяльності – на поведінкові (регламентують фіз. поведінку) та роз’яснювальні (регламентують переважно інтелектуальну діяльність); за суб’єктами видання – на законодавчі, президентські, виконавчі, судові та ін.; за способом зовн. вираження – на усні (вербальні), письмові (документальні), діяльнісні (конклюдентні); за юрид. формою – на закони, укази, постанови, вироки, рішення, ухвали, накази, інструкції тощо. Термін «А. ю.» застосовується для позначення будь-чиїх юридично правомір. дій, зокрема тих, що не виражають держ.-владних, формально обов’язк. волевиявлень. Така інтерпретація А. ю. використовується при класифікації юрид. фактів (див. Факт юридичний).

Літ.: Алексеев С. С. Общая теория права. Т. 2. Москва, 1982; Рабинович П. М. Основи загальної теорії права і держави. К., 1995; Тихомиров Ю. А., Котелевская И. В. Правовые акты. Москва, 1999.

П. М. Рабинович

Стаття оновлена: 2001