АКТИ́В (від лат. activus — діяльний, ді­йовий) — складник соціального життя радянського часу, керівний прошарок і найбільш діяльна частина будь-якої організації, колективу. Членів А. ретельно добирали парт. організації, на певному щаблі — затверджували парт. комітети вищого рівня після пере­вірки всіх кандидатур, включно з пере­віркою в архівах спец­служб. Вони не обовʼязково мали бути яскравими особистостями у сфері своєї діяльності. Від них вимагалася тільки без­заперечна під­тримка генеральної лінії комуніст. партії і непохитна від­даність парт. на­становам. Їхні зі­бра­н­ня називалися зборами активу. Роз­різняли, зокрема, актив партійний, комсомольський, проф­спілковий, господарський. За укладеним сценарієм активи роз­глядали за­пропоновані керівництвом пита­н­ня й одно­стайно схвалювали парт. по­гляд на них. Ухвали зборів активу писалися заздалегідь у парт. організаціях від­повід­ного чи вищого рівня. Практикувалося проведе­н­ня змішаного А. (парт.-комсомол., парт.-госп. тощо).