Комісії порайонного розроблення історії України Вуан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комісії порайонного розроблення історії України Вуан

КОМІ́СІЇ ПОРАЙО́ННОГО РОЗРО́БЛЕННЯ ІСТО́РІЇ УКРАЇ́НИ ВУАН Засн. 1924–25 під заг. кер-вом М. Грушевського з метою активізувати вивчення історії України із залученням місц. краєзнавців.

Комісія Києва і Правобережжя (кер. В. Щербина) організувала обстеження Київ. некро­­поля, здійснювала опис праць з історії Києва у місц. б-ках і музеях, підготувала до друку зб. «Старий Київ та його околиці», «Нові студії з історії Києва» (оби­­дві – 1926), працювала над ство­­ренням путівника по Києву з де­­тал. істор. оглядом (Ком-т свят­­кування 10-річ. ювілею ВУАН 1930 видав накладом у 5 тис. прим. кн. «Київ. Провідник» за ред. Ф. Ернста). У її роботі також бра­­ли участь Л. Добровольський, В. Модзалевський, М. Карачків­­ський. 1929 розділена на Комісію Правобережжя (ліквідована 1930) та Комісію Києва (фактич­­но припинила діяльність 1933, офіційно ліквідована 1934).

Комісія Лівобережжя та Слобожанщини (кер. О. Гермайзе) зо­­середила зусилля на вивченні Чернігівщини. З цією метою засн. її філію – Комісію Старого Чернігова і Чернігівщини, основу якої становили чл. Чернігівського нау­­кового товариства. Вона досліджувала археол. пам’ятки Чернігова, опублікувала зб. «Чернігів і північне Лівобережжя: Огля­­ди, розвідки, матеріали» (К., 1928). З комісією співпрацювали П. Федоренко, П. Нечипорен­­ко, Ю. Виноградський та ін. 1929 припинила діяльність, натомість створ. Комісію Лівобереж. та Слобід. України при Каф. історії України доби феодалізму М. Слабченка та Комісію історії Полісся (ліквідовані 1930).

Комісія Степової України та Чор­­номор’я (кер. М. Ткаченко) мала 4 хронол. сектори: палеоліт., антич. і середньовіч. колонізації, історії Запороз. Січі, історії пізнішого заселення. У зв’язку з буд-вом Дніпрогесу розробила перспектив. план обстеження порогів Дніпра. Підготувала до друку зб. «Полуднева Україна» (увійшли статті П. Тутковського, С. Дложевського, М. Макаренка, Б. Варнеке, І. Крип’якевича, В. Пархоменка, Є. Загоровсь­­ко­­го, Н. Полонської-Василенко та ін.), який так і не був опублікований. 1929 реорганізована у Комісію Полудневої України при Каф. історії України доби феодалізму М. Слабченка, 1930 лік­­відована. Гол. завданням

Ко­­місії Західної України (кер. Ф. Сав­­ченко) було налагодження співпраці науковців УСРР, Галичини, Закарпаття, Буковини. Вона видала «Матеріяли для культурної й громадської історії Західної України» (К., 1928), що містили листування М. Драгоманова та І. Франка (за автографами, які зберігалися у НТШ і Укр. нац. музеї у Львові), «Матеріали до історії української культури в Галичині та її зв’язків з Україною» (1930), підготовлені К. Студинським; уклала бібліографію авторів із Зх. України за 1901–25; залучала до спів­­праці науковців краю, насамперед із НТШ. 1930 переведена до установ Соц.-екон. відділу ВУАН, 1934 увійшла до складу Ін-ту історії Всеукр. асоц. марксист.-ленін. ін-тів.

Літ.: Каталог видань Української ака­­демії наук. 1918–1930. Чікаґо, 1966; Історія Академії наук України. 1918–1923: Док. і мат. К., 1993; Історія Національної академії наук України. 1924–1928: Док. і мат. К., 1998; Історія Національної академії наук України. 1929–1933: Док. і мат. Т. 3. К., 1998; Вербиленко Г. Комісії порайонного дослідження історії України при ВУАН: ство­­рення, функції, архів // Пробл. історії України: факти, судження, пошуки: Між­­відом. зб. наук. пр. К., 2007. Вип. 17.

М. Г. Железняк, Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2014