Активність політична

АКТИ́ВНІСТЬ ПОЛІТИ́ЧНА — один із виявів громадської активності; одна з форм сві­домої цілеспрямованої поведінки індивідів та соціальних спільнот у сфері політики. Може мати нац., регіон., вікові, конфес. та ін. особливості. А. п. виявляється перед­усім у роз­по­всюджен­ні особою або колективом певних ідей, прагнен­ні до досягне­н­ня політ. цілей, під­тримці влади чи опозиції. Вирізняється А. п. пере­січних громадян, чл. політ. партій та ін. політ. угрупувань, а також політ. лідерів та пред­ставників політ. еліти. Залежно від кола субʼєктів ви­окремлюється А. п. людей, соц. груп та су­спільства в цілому. А. п. лідерів та політ. еліти ставить за мету пропаганду своїх ідей та принципів, під­вище­н­ня власного іміджу, роз­шире­н­ня та по­глибле­н­ня їх впливу на маси. Хоча зовн. виявом А. п. особи є сві­дома участь у політ. заходах та акціях, проте вона не зводиться лише до неї. Йдеться про більш високу форму поведінки людини та соц. груп, які через А. п. реалізують свою усві­домлену жит­тєву позицію, політ. інтереси та устремлі­н­ня. Важл. умовою А. п. є усві­домле­н­ня субʼєктом своїх політ. потреб та інтересів, а також здатність реалізувати їх у площині політики за тих чи інших соц. умов. Як особл. форма поведінки А. п. проти­ставляється аполітичності. Конкретні форми А. п. породжуються екон. від­носинами в су­спільстві, особливостями соц. і політ. ситуації та ін. чин­никами. Високий рівень А. п. від­биває дієвість і ефективність механізмів політ. соціалізації. А. п. по-різному реалізується в різних сусп. умовах. Залученість широких мас насел. до участі в політ. процесі в недемократ., закритому су­спільстві ще не свідчить про високу А. п. його громадян, оскільки моменти субʼєкт. усві­домле­н­ня власних політ. інтересів і реальна здатність їх реалізувати є порівняно не­значними. За таких умов масова участь насел. у політ. заходах та акціях покликана імітувати його високу А. п. Водночас у демократ. су­спільстві А. п. від­биває глибин­ну потребу індивідів та їхніх груп у реалізації своїх політ. інтересів. А. п. може бути спрямована на оновле­н­ня або консервацію існуючих сусп. політ. порядків. Вона має здатність до посиле­н­ня, особливо під час виборчих кампаній, або послабле­н­ня, зокрема після політ. поразок. Через брак у частини насел. необхідної політ. культури, толерантності та досвіду життя в умовах ідеолог. та політ. плюралізму А. п. може спричиняти появу та посиле­н­ня нетерпимості до політ. опонентів. В Україні, де йде процес формува­н­ня громадян. су­спільства, рівень А. п. населе­н­ня має велике значе­н­ня. Одним з показників А. п. є парт. уподоба­н­ня громадян та під­тримка ними конкретних політ. партій на виборах. Так, у виборах до ВР України (1998) взяло участь 70,78 % виборців. Їхні парт. симпатії роз­поділилися: КПУ (24,6 % голосів), НРУ (9,4 %), Соц. та Селян. партії (8,5 %), Партія залених (5,4 %), НДП (5 %), обʼ­єдн. «Громада» (4,6 %), ПСПУ (4 %) та СДПУ(о) (4 %). За результатами соціолог. опитува­н­ня (лютий–березень 2001) за рік до на­ступних виборів до ВР України зі своєю під­тримкою конкретних політ. партій ви­значились лише 58,2 % громадян України, серед яких 16,5 % мають намір голосувати проти всіх. Водночас 15,4 % респондентів заявили про свою не­участь у виборах, а 26,4 % не змогли ви­значитися. Парт. симпатії опитаних громадян України роз­поділилися так: 20,1 % висловилися за під­тримку КПУ, 8,9 % — Соц. партії, 6,4 % — Партії зелених, 5,8 % — СДПУ(о), 5,2 % — НДП, 5 % — партії «Реформи і порядок», 4,8 % — НРУ, 3,3 % — партії «Батьківщина», 2,9 % — Укр. нар. руху. Цікавим є той факт, що лише 55,2 % опитаних громадян України (станом на берез. 2000) знають або чули про таке право громадян, як право обʼ­єд­нуватись у політ. партії і громад. організації.

Завантажити статтю