КОМІ́СІЯ ДА́ВНЬОГО УКРАЇ́НСЬКОГО ПИСЬМЕ́НСТВА ВУАН Засн. 1927. Від 1929 діяла як Комісія для видава­н­ня та ви­вче­н­ня памʼяток укр. письменства часів феодалізму та торг. капіталу, від 1931 — у складі уста­­нов Соц.-екон. від­ділу ВУАН. Іні­­ціатор створе­н­ня і голова — В. Перетц, заст. — С. Маслов, секр. — О. Назаревський; серед чл. — В. Адріанова-Перетц, С. Ба­­лухатий, С. Бугославський, С. Га­­євський, М. Геп­пенер, М. Ґудзій, І. Єрьомін, П. Попов, Г. Нікольська. Гол. зав­да­н­ня: укладе­н­ня наук. системат. бібліо­графії та висвітле­н­ня репертуару давньо­­го укр. письменства, пошук його памʼяток у музеях і книго­сховищах, під­готовка до друку па­­мʼяток 11–13 ст. (зокрема серед­­ньовіч. худож. прози та поезії), філол. й істор. дослідж. цих па­­мʼяток. Оскільки матеріали до історії давнього укр. письменст­­ва зберігалися у Ленін­граді (нині С.-Петербург), Москві та Одесі, створ. групи дослідників, які ви­­являли й опрацьовували матеріали з місц. архівів. На засі­дан­­нях у Києві (проведено 3), Москві та Ленін­граді вирішено організац. пита­н­ня та ви­значено теми для спів­роб., заслухано до­­повіді, зокрема С. Балухатого про неві­домі твори св. Йосафата (Кунцевича). Комісія видавала зб. «Памʼятки мови та письменства давньої України», у томах якого, серед ін., опубл. роз­­­відки С. Бугославського «Україно-руські памʼятки ХІ–XVII вв. про князів Бориса та Гліба» (т. 1, 1928), Н. Кістяківської «Твори Івана Некрашевича, українсь­­ко­­го письмен­ника XVIIІ віку» (т. 2), С. Гаєвського «“Александрія” в давній українській літературі» (т. 3; обидва — 1929) та ін. 1933 припинила діяльність.