Акулов Іван Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Акулов Іван Олексійович

АКУ́ЛОВ Іван Олексійович (12(24). 04. 1888, С.-Петербург – 30. 10. 1937, Москва) – партійний і радянський діяч. Закін. торг.-пром. школу у С.-Петербурзі (1905). Від 1907 – чл. РСДРП. Учасник захоплення влади більшовиками в Петрограді у жовт. 1917. У грудні 1917 – січні 1918 – секр. Єкатеринбур. ком-ту, січні–травні 1918 – Урал. ком-ту РКП(б), травні– серпні 1918 – чл. операт. штабу і комісар постачання Челябінсько-Златоустів. фронту (бойової ділянки). У січні 1919 – серпні 1920 – голова Оренбур. губкому РКП(б), у серпні– грудні 1920 секр. Киргиз. бюро РКП(б). Від 1921 секр. Крим. ревкому та обкому партії. 1922–27 – чл. Президії ЦК шахтарів, голова Донец. губернського відділу шахтарів, 1927–29 – голова Укрпрофради і голова Всеукр. ради спілки гірників. Своєю роботою в Україні забезпечив перемогу Й. Сталіна над суперниками в партії і профспілках. Прихильник русифікатор. лінії в нац. питанні. 1929–30 – секр. і чл. Президії ВЦРПС, 1930–31 – заст. наркома Робіт.-селян. інспекції СРСР. Від 31 липня 1931 до жовтня 1932 – перший заст. Голови ОГПУ СРСР, від 1932 – секр. ЦК КП(б)У по Донбасу, 1933 – прокурор СРСР, 1935–37 – секр. і чл. Президії ЦВК СРСР. 1927–30 – чл. ЦК ВКП(б), 1924–29, 1932–33 – чл. ЦК КП(б)У, 1927–29, 1932–33 – чл. Оргбюро ЦК КП(б)У; 1932– 33 – чл. політбюро ЦК КП(б)У. Заарешт. 23 липня 1937. За рішенням Військ. колегії Верхов. Суду СРСР від 29 жовтня 1937 засудж. до розстрілу як учасник «контрреволюційного військового заколоту у РСЧА». Розстріл. 30 жовтня 1937. Реабіліт. 18 грудня 1954.

Літ.: Блинов А. С. Иван Акулов. Москва, 1967; Петров В. П., Шамко В. І. Іван Олексійович Акулов // УІЖ. 1989. № 2; Сталинское Политбюро в 30-е годы: Сб. док. Москва, 1995; Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители 1923–1991 гг. Москва, 1999.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2001