Акулов Іван Олексійович

Визначення і загальна характеристика

АКУ́ЛОВ Іван Олексі­йович (12(24). 04. 1888, С.-Петербург — 30. 10. 1937, Москва) — партійний і радянський діяч. Закін. торг.-пром. школу у С.-Петербурзі (1905). Від 1907 — чл. РСДРП. Учасник захопле­н­ня влади більшовиками в Петро­граді у жовт. 1917. У грудні 1917 — січні 1918 — секр. Єкатеринбур. комітету, січні–травні 1918 — Урал. комітету РКП(б), травні– серпні 1918 — чл. операт. штабу і комісар по­стача­н­ня Челябінсько-Златоустів. фронту (бо­йової ділянки). У січні 1919 — серпні 1920 — голова Оренбур. губкому РКП(б), у серпні– грудні 1920 секр. Киргиз. бюро РКП(б). Від 1921 секр. Крим. ревкому та обкому партії. 1922–27 — чл. Президії ЦК шахтарів, голова Донец. губернського від­ділу шахтарів, 1927–29 — голова Укр­профради і голова Всеукр. ради спілки гірників. Своєю роботою в Україні забезпечив пере­могу Й. Сталіна над суперниками в партії і проф­спілках. Прихильник русифікатор. лінії в нац. питан­ні. 1929–30 — секр. і чл. Президії ВЦРПС, 1930–31 — за­ступник наркома Робіт.-селян. інспекції СРСР. Від 31 липня 1931 до жовтня 1932 — перший заст. Голови ОГПУ СРСР, від 1932 — секр. ЦК КП(б)У по Донбасу, 1933 — прокурор СРСР, 1935–37 — секр. і чл. Президії ЦВК СРСР. 1927–30 — чл. ЦК ВКП(б), 1924–29, 1932–33 — чл. ЦК КП(б)У, 1927–29, 1932–33 — чл. Оргбюро ЦК КП(б)У; 1932– 33 — чл. політбюро ЦК КП(б)У. Заарешт. 23 липня 1937. За ріше­н­ням Військ. колегії Верхов. Суду СРСР від 29 жовтня 1937 засудж. до роз­стрілу як учасник «контр­революційного військового заколоту у РСЧА». Роз­стріл. 30 жовтня 1937. Реабіліт. 18 грудня 1954.

Літ.: Блинов А. С. Иван Акулов. Москва, 1967; Петров В. П., Шамко В. І. Іван Олексі­йович Акулов // УІЖ. 1989. № 2; Сталинское Политбюро в 30-е годы: Сб. док. Москва, 1995; Государствен­ная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители 1923–1991 гг. Москва, 1999.

Ю. І. Шаповал

Завантажити статтю