Акумулятивні форми рельєфу

АКУМУЛЯТИ́ВНІ ФО́РМИ РЕЛЬЄ́ФУ (від лат. accumulo — на­громаджую) — форми рельєфу, утворені внаслідок на­громадже­н­ня мінеральної речовини або рослин­них решток у межах суходолу або водних басейнів. Суходільні (субареальні, наземні) А. ф. р. утворюються внаслідок дії природ. (ендоген­них та екзоген­них), а також антропоген. (техноген­них) процесів. Результатом прояву ендоген. (внутр.-земних) процесів є утворе­н­ня різноманіт. форм вулканоген. акумуляції — лавових потоків, плато, вулкан. конусів, хребтів, гряд, інтрузив. тіл (лаколіти, куполи). В окремих випадках формуються так звані псевдовулкан. акумулятивні форми, до яких належать, напр., грязьові вулкани. Результатом прояву екзоген. (зовн.) акумулятивних процесів є формува­н­ня рельєфу різного походже­н­ня: флювіального — річкові тераси, заплави, прируслові вали, від­мілини, горби; гравітаційного — зсуви, осипища, обвали; льодовикового — морен­ні рівнини, горби, кінцево-морен­ні гряди (пояси); воднольодовикового — ози, ками, тераси; еолового — дюни, бархани, горби, пасма; морського — тераси, пляжі, бари, коси, пере­сипи, акумулят. острови; біо­ген­ного — торфовища, бугри. Антропоген­ні А. ф. р. пред­ставлені териконами, курганами, насипами, від­валами, штуч. терасами, прирусловими дамбами тощо. Під­водні А. ф. р. утворюються в акваторіях морів, озер, океанів і пред­ставлені морфологічно різними рівнинами, валами, під­вод. дельтами, горбами та ін. На окремих ділянках океанів поширені під­водні вулкан. конуси, лавові потоки, органоген­ні (коралові) рифи та ін. утворе­н­ня, під­водні псевдобархани тощо. Морфологія та морфометрія А. ф. р. тісно повʼязана з літологіч. складом рельєфо­утворюв. порід та ступенем їх пере­творе­н­ня, зумовленим дією де­структ. процесів, що від­бувалися після закінче­н­ня формува­н­ня акумулят. форм. Напр., акумулят. реліктові морен­ні та водно-льодовик. рівнини, що сформувалися під дією давнього дні­пров. материк. льодовика, значно еродовані під впливом ероз. діяльності після його від­ступа­н­ня; коралово-вулкан. та вулкан. утворе­н­ня в акваторіях морів та океанів часто змінюються під дією абразій. процесів тощо. На території України поширені А. ф. р. різного походже­н­ня. Зокрема алювіальні терасовані рівнини, створ. ріками Дні­про, Сівер. Донець та їхніми притоками, поширені в межах Лів­обереж. низовини, р. Припʼять — Поліс. низовини, р. Тиса та її притоками — Закарпат. низовини. У гирлових частинах Дні­пра та Дунаю сформовані дельти, які також повʼязані з по­стій. водотоками. З дією тимчас. водотоків повʼязане формува­н­ня пролювіальних акумулят. шлейфів у перед­гірʼях Укр. Карпат та Гір. Криму. Прояв схилових акумулят. процесів викликає формува­н­ня делювіальних шлейфів, осипів, обвалів, зсувів, які спо­стерігаються на Пд. березі Криму, у Горганах та деяких ін. р-нах. До акумулятивного належить рельєф, який виник у результаті дії рівнин. льодовиків на тер. Поліської та Лів­обереж. низовини, де поширені морен­ні рівнини, кінцево-морен­ні пояси, горби, водно-льодовик. рівнини, ози, ками, — а також гірських льодовиків у Карпатах, де зу­стрічаються морен­ні потоки та ін. Форми еолової акумуляції пред­ставлені горбами, пасмами, кучугурами, дюнами на Поліс­сі, у Серед. Придні­провʼї, на косах та пере­сипах уздовж узбереж­жів Чорного та Азов. морів. Акумулят. вулканічні форми рельєфу утворюють Вулканіч. хребет у Карпатах, від­препаровані інтрузивні тіла зу­стрічаються у Криму. Грязьові сопки та конуси Керчен. п-ова належать до псевдовулканіч. акумулят. форм. Морські акумулят. форми пред­ставлені терасами, пляжами, барами, косами, берег. валами. До форм біо­ген­ної акумуляції від­носять торфовища, болота, купини, особливо поширені на Поліс­сі. В рельєфі України добре виражений кораловий риф, пред­ставлений Товтрами. Досить роз­по­всюджені антропоген­ні А. ф. р.: терикони (Донбас, Львів.-Волин. басейн), насипи, дамби, від­вали, штучні тераси тощо.

Завантажити статтю