Акумулятивні форми рельєфу - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Акумулятивні форми рельєфу

АКУМУЛЯТИ́ВНІ ФО́РМИ РЕЛЬЄ́ФУ (від лат. accumulo – нагромаджую) – форми рельєфу, утворені внаслідок нагромадження мінеральної речовини або рослинних решток у межах суходолу або водних басейнів. Суходільні (субареальні, наземні) А. ф. р. утворюються внаслідок дії природ. (ендогенних та екзогенних), а також антропоген. (техногенних) процесів. Результатом прояву ендоген. (внутр.-земних) процесів є утворення різноманіт. форм вулканоген. акумуляції – лавових потоків, плато, вулкан. конусів, хребтів, гряд, інтрузив. тіл (лаколіти, куполи). В окремих випадках формуються так звані псевдовулкан. акумулятивні форми, до яких належать, напр., грязьові вулкани. Результатом прояву екзоген. (зовн.) акумулятивних процесів є формування рельєфу різного походження: флювіального – річкові тераси, заплави, прируслові вали, відмілини, горби; гравітаційного – зсуви, осипища, обвали; льодовикового – моренні рівнини, горби, кінцево-моренні гряди (пояси); воднольодовикового – ози, ками, тераси; еолового – дюни, бархани, горби, пасма; морського – тераси, пляжі, бари, коси, пересипи, акумулят. острови; біогенного – торфовища, бугри. Антропогенні А. ф. р. представлені териконами, курганами, насипами, відвалами, штуч. терасами, прирусловими дамбами тощо. Підводні А. ф. р. утворюються в акваторіях морів, озер, океанів і представлені морфологічно різними рівнинами, валами, підвод. дельтами, горбами та ін. На окремих ділянках океанів поширені підводні вулкан. конуси, лавові потоки, органогенні (коралові) рифи та ін. утворення, підводні псевдобархани тощо. Морфологія та морфометрія А. ф. р. тісно пов’язана з літологіч. складом рельєфоутворюв. порід та ступенем їх перетворення, зумовленим дією деструкт. процесів, що відбувалися після закінчення формування акумулят. форм. Напр., акумулят. реліктові моренні та водно-льодовик. рівнини, що сформувалися під дією давнього дніпров. материк. льодовика, значно еродовані під впливом ероз. діяльності після його відступання; коралово-вулкан. та вулкан. утворення в акваторіях морів та океанів часто змінюються під дією абразій. процесів тощо. На тер. України поширені А. ф. р. різного походження. Зокрема алювіальні терасовані рівнини, створ. ріками Дніпро, Сівер. Донець та їхніми притоками, поширені в межах Лівобереж. низовини, р. Прип’ять – Поліс. низовини, р. Тиса та її притоками – Закарпат. низовини. У гирлових частинах Дніпра та Дунаю сформовані дельти, які також пов’язані з постій. водотоками. З дією тимчас. водотоків пов’язане формування пролювіальних акумулят. шлейфів у передгір’ях Укр. Карпат та Гір. Криму. Прояв схилових акумулят. процесів викликає формування делювіальних шлейфів, осипів, обвалів, зсувів, які спостерігаються на Пд. березі Криму, у Горганах та деяких ін. р-нах. До акумулятивного належить рельєф, який виник у результаті дії рівнин. льодовиків на тер. Поліської та Лівобереж. низовини, де поширені моренні рівнини, кінцево-моренні пояси, горби, водно-льодовик. рівнини, ози, ками, – а також гірських льодовиків у Карпатах, де зустрічаються моренні потоки та ін. Форми еолової акумуляції представлені горбами, пасмами, кучугурами, дюнами на Поліссі, у Серед. Придніпров’ї, на косах та пересипах уздовж узбережжів Чорного та Азов. морів. Акумулят. вулканічні форми рельєфу утворюють Вулканіч. хребет у Карпатах, відпрепаровані інтрузивні тіла зустрічаються у Криму. Грязьові сопки та конуси Керчен. п-ова належать до псевдовулканіч. акумулят. форм. Морські акумулят. форми представлені терасами, пляжами, барами, косами, берег. валами. До форм біогенної акумуляції відносять торфовища, болота, купини, особливо поширені на Поліссі. В рельєфі України добре виражений кораловий риф, представлений Товтрами. Досить розповсюджені антропогенні А. ф. р.: терикони (Донбас, Львів.-Волин. басейн), насипи, дамби, відвали, штучні тераси тощо.

Літ.: Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. К., 1949; Щукин И. С. Общая геоморфология. Москва, 1960; Тимофеев Д. А., Уфимцев Г. Ф., Онухов Ф. С. Терминология общей геоморфологии. Москва, 1977; Леонтьев О. К., Рычагов Г. И. Общая геоморфология. Москва, 1979; Рослый И. М., Кошик Ю. А., Палиенко Э. Т. и др. Геоморфология Украинской ССР. К., 1990.

В. П. Палієнко

Стаття оновлена: 2001