Акустична екологія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Акустична екологія

АКУСТИ́ЧНА ЕКОЛО́ГІЯ – розділ екології, що досліджує утворення, розповсюдження шумового забруднення (ШЗ), закономірності його впливу на живі істоти; розробляє заходи щодо попередження ШЗ довкілля. ШЗ – форма фіз. антропоген. забруднення довкілля внаслідок перевищення природ. фонового рівня інтенсивності шуму або його нормал. повторювання. ШЗ – результат роботи транспорту, пром. підпр-в та буд-ва, використання побут. приладів, поведінки людей, що можуть змінити природ. звуковий фон на робочих місцях, у насел. пунктах, у середовищі життєдіяльності людини. ШЗ – один із небезпеч. чинників, що впливає на людину і може викликати захворювання, шумовий стрес, створити звук. дискомфорт, перешкоджати прийому звук. інформації. А. е. розглядає ШЗ як фіз. (хвильовий процес) та соц.-гігієнічне явище.

Традиційно шум був об’єктом досліджень фіз. акустики, акустики архітектурної та електроакустики. Від 50-х рр., передусім через шум наземних та повітр. транспорт. потоків, проблема ШЗ постала як проблема лімітації звук. навантаження на людину. Відтоді почалися дослідж. джерел шуму, закономірностей розповсюдження акуст. коливань в атмосфері і над поверхнями, що перешкоджають цьому, методів запобігання несприятл. впливу ШЗ. Проблемою ШЗ почали займатися акустики, математики, інженери, гігієністи, соціологи, психологи та ін. фахівці. Зменшення впливу ШЗ на довкілля стало серйозною соц. проблемою. НТП спричинився до її загострення. Ступінь небезпеки від ШЗ для людини визначає наука, а захищають від нього нац. закони, що за допомогою тех., сан.-гіг. нормування регламентують допустимі рівні акуст. навантаження. Правовий захист людини від небезпеч. впливу ШЗ відіграє важл. роль у охороні довкілля. Існують міжнар. стандарти з шуму, що стали базою для нац. норм і законів, що регламентують ШЗ. У СРСР розробка нормат. документів з обмеження пром. шуму почалася від 1956 у Ленінгр. ін-ті охорони праці. Було розроблено низку держ. стандартів з допустимих рівнів шуму, методів їх вимірювання, визначення шуму машин та засобів транспорту, оцінки ефективності шумопоглинання, вимог до шумопоглинальних конструкцій, що використовуються при проектуванні машин, засобів транспорту, вироб. приміщень, забудови території, шумопоглинал. конструкцій, при впровадженні нових технол. процесів.

В Україні досліджуються джерела та масштаби ШЗ довкілля, виявляються небезпечні фактори ШЗ, аналізуються наслідки його негатив. впливу на людину, розробляються обмеження впливу шуму шляхом розробки нормат.-правового законодавства, упроваджуються засоби попередження ШЗ, прогнозуються стратегії розвитку технологій та вироб-в у майбутньому з урахуванням факторів ШЗ. Дослідження авіац. шуму як проблеми охорони довкілля проводяться від 1968 у Нац. авіац. ун-ті (В. Токарев, О. Запорожець). Від 80-х рр. в Ін-ті косміч. досліджень НАНУ проводяться дослідження з моделювання акуст. і вібрац. полів з метою моніторингу режимів роботи вироб. установок та забезпечення заданих технол. процесів, актив. компенсації полігармоніч. шуму (В. Кунцевич, М. Личак, Я. Зелик). Гігієнічні дослідж. житл.-побут. шуму виконуються в Україні від 1955 (А. Іздебський та ін.), побут. шуму – від 1959 (Н. Медведєва та ін.), вулич. шуму – від 1961 (В. Пальгов). Сан. норми допустимих рівнів шуму в житл. будинках розробив Київ. НДІ заг. і комунальної гігієни (КНДІЗіКГ). Фахівці Укр. наук. гігієніч. центру МОЗ запропонували удосконалені принципи і критерії гігієніч. оцінки шумового навантаження на людину (В. Акименко); обґрунтували вибір сан.-захис. зон об’єктів залізнич. транспорту (Л. Олешкевич); виконали дослідж. із гігієніч. оцінки ШЗ у р-нах аеропортів України при розміщенні житл. забудови; спільно з фахівцями «Украеропроекту», Нац. авіац. ун-ту, «Укравіації» створили нормат. документи з обмеження житл. забудови навколо аеропортів (В. Романенко та ін.). Виконані роботи забезпечили наук. обґрунтування статей Законів України «Про охорону атмосферного повітря», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». В Укр. НДІ медицини транспорту проведено дослідж. впливу віброакустич. характеристик кораблів мор. і річ. транспортного флоту на довкілля та здоров’я моряків (А. Войтенко та ін.). У Київ. ін-ті праці розробляються нормативи шуму с.-г. машин і механізмів (В. Чернюк та ін.). У Донец. мед. ун-ті обґрунтовано критерії визначення профес. ризику шумової патології у працівників вугіл. шахт (Д. Ластков). Важливі дослідж. зі зниження ШЗ у насел. пунктах, починаючи від 70-х рр., виконано під кер-вом Е. Самойлюка, розроблено містобуд., архіт.-планув. та інж.-буд. заходи зниження ШЗ. Фахівців з А. е. готують на каф. акустики та акустоелектроніки Нац. тех. ун-ту України «Київ. політех. ін-т».

Літ.: Пальгов В. Комунальний шум, його фізіологічна дія і заходи по боротьбі з ним. К., 1964; Noise and Vibration Control. New York, 1971; Шандала М. Г. Гигиеническая регламентация шума, создаваемого бытовыми электрическими машинами и приборами // ГиС. 1985. № 10; Дідковський В. С., Маркелов П. О. Шум і вібрація: Підруч. К., 1995; Токарев В. І., Запорожець О. І. Авіаційний шум як проблема охорони навколишнього середовища // Вісн. Київ. міжнар. ун-ту цивіл. авіації. 1998. № 1; Грінченко В. Т., Дідковський В. С., Маципура В. Т. Теоретичні основи акустики. К., 1998.

В. І. Токарев

Стаття оновлена: 2001