Комісія для вивчення історії Близького Сходу ВУАН - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комісія для вивчення історії Близького Сходу ВУАН

КОМІ́СІЯ ДЛЯ ВИ́ВЧЕННЯ ІСТО́РІЇ БЛИЗЬКО́ГО СХО́ДУ ВУАН Засн. 1930 у Києві. До складу ко­­місії, яку очолив А. Кримський, входили наук. працівники ВУАН і викл. ВНЗів, зокрема В. Бузе­скул (історія античності), М. Вязь­мітіна (мист-во народів Сходу), Т. Грунін, В. Дубровський (обидва – тюркологія), Б. Зданевич (арабістика, гебраїстика), Т. Кез­ма (арабістика, іраністика, тюр­кологія), Б. Курц (економіка країн Сходу), П. Лозієв (іраністика), Г. Лозовик (гебраїстика), І. Мор­гилевський (арх-ра країн Сходу), Ф. Петрунь (укр.-сх. зв’язки), П. Ріттер (індологія), О. Сухов (сходознавство, екон. географія). В її роботі брали участь учені-схо­­дознавці з Москви, Ленінгра­да (нині С.-Пе­тербург), а також Гру­­зії, Пн. Осетії. Нaук. проблема­тика дослідж. охоплювала візан­толо­гію, стародав. Араб. Схід, тюрко­ло­гію, гебраїстику, істор. зв’язки України з народами Близь­кого Сходу. Серед першочерг. зав­дань – орг-ція семінарів з вивчення мов (араб., перської, турец., татар.), історії, економіки й культури країн Близького Сходу, укладення системат. покажчика джерел і літ-ри з істор., конфес., торг.-екон., культур. зв’яз­ків України з цими краї­на­ми. Заплановано видавати орієнталіст. щорічники, темат. зб. «Студії з історіографії Сходу», «Україна і Схід», «Студії з Криму» тощо. Комісія готувала до друку араб. джерела, що містили цінні відомості про народи, зокрема про слов’ян, які жили у Сх. Європі у давнину. Так, А. Ковалівський переклав, дешифрував і прокоментував Мешхед. рукопис твору Ібн-Фадлана – секр. посольства Багдад. халіфа ал-Муктадіра до країни волз. бул­гар у 921–22. На поч. 1930-х рр. його разом із П. Тичиною включено до складу археогр. експедиції, що мала вирушити до Туреччини з метою вивчення у держ. архівах Стамбула й Анкари матеріалів з історії України 15–18 ст. Значну увагу приділе­но тюркол. тематиці, підготовлено до друку праці «Історія Туреч­чини в західно-європейській лі­­тературі», «Економічний розвиток сучасної Туреччини», «Молодотурецька революція 1908», «Українсько-турецькі взаємини у XVII ст.», «Україна за турецькими й татарськими джерелами», «Україна у творах турецьких пись­менників», «Українсько-кримські відносини XVII ст.». В. Зуммер у своїх доповідях охарактеризував т. зв. золоте сторіччя (16 ст.) у турец. історії й культурі та зробив спробу проаналізувати роз­­виток історії мист-ва в Криму (16–18 ст.). Сх. народам, представники яких у різні часи в силу певних обставин оселилися в Україні, присвяч. доповіді «Київські асірійці, їх побут і життя», «Пісні курдів, записані у Києві», «Караїми, їх історія, побут й життя». Невирішеною проб­лемою у діяльності комісії залишався гострий дефіцит наук. відряджень у країни Близького Сходу. Крім В. Зуммера та П. Ти­­чини, які відвідали Туреччину 1928–29, більше ніхто з її чл. через різні причини так і не зміг скористатися такою можливістю. 1932 прем’єр-міністр Туреччини І. Іненю, який відвідав Київ і озна­­йомився з діяльністю ВУАН, високо оцінив її роботу. Однак ба­гато планів комісії залишилися не реалізов. – на поч. 1934 за звинуваченням у пропаганді ан­ти­марксист. теорій її ліквідовано.

Літ.: Гурницкий К. И. Агафангел Ефи­мович Крымский. Москва, 1980; Черні­ков І. Ф. Видатний український турколог: До 120-річчя від дня народж. А. Ю. Крим­ського // Вісн. АН УРСР. 1991. № 1; Його ж. Про діяльність Комісії для ви­­вчення історії Близького Сходу Все­укра­їнської Академії наук (1930–1933 рр.) // УІЖ. 1993. № 9; Циганкова Е. Сходо­знавчі установи в Україні (радянський період). К., 2007

ДА: Ін-т рукопису НБУВ. Ф. 10. Арх. Всеукр. наук. Асоц. сходознавства. № 21 397–21 493, 21 496, 21 585, 21 509, 21 606, 21 636, 21 641, 21 849, 21 914, 21 916, 22 028, 22 033, 22 044, 22 917, 28 135, 28 552, 29 945.

І. Ф. Черніков

Стаття оновлена: 2014