Акутагава Рюноске
АКУТАГА́ВА Рюноске (01. 03. 1892, Токіо — 24. 07. 1927, там само) — японський письменник. Закін. Токій. університет (1915). Деякий час працював викл. англ. мови у військ.-мор. школі, згодом — журналістом. У зб. новел «Расьомон», «Тютюн і диявол» (обидві — 1917), «Ляльковод» (1919; усі — Токіо) та ін. загострював увагу на проблемах моралі й релігії, життя і мистецтва. Найзначніші твори цього періоду: «Расьомон», «Муки пекла» (1918). В остан. період життя (1921–27) важл. проблеми сучасності розробляв у новелах-роздумах «В хащі», «Вагонетка» (обидві — 1922), циклі новел про Ясукіті (1924); для творчості цього періоду характерні критика мілітаризму («Генерал», 1922; «Момотаро», 1924), бурж. суспільства («Життя ідіота», 1927). Творчість А. мала значний вплив на сучасну літературу Японії. 1935 в Японії засновано літ. премію його імені. Укр. мовою окремі твори А. переклали І. Дзюб та Г. Турков.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — «Расьомон» та інші новели. К., 1971.
Рекомендована література
- Гривнин В. С. Акутагава Рюноскэ: Биобиблиогр. указатель. Москва, 1961;
- Його ж. Акутагава Рюноскэ. Москва, 1980.