Акциз

АКЦИ́З (франц. accise, від лат. accido — від­різаю, від­сікаю) — непрямий податок, що накладається залежно від обсягу та структури спожива­н­ня; включається в ціну (тариф) товару (послуги) у ви­гляді на­дбавки. Існують дві форми А.: специфічна (акцизні збори) та універсальна (податок з обороту, податок із продажу або податок на до­дану вартість). Історично первіс. формою А. були акцизні збори. Роз­виток галузей виробництва спожива­н­ня товарів, по­стійні зміни структури їхнього асортименту викликали появу універс. А. — податку з обороту, який згодом транс­формувався в податок із продажу або податок на до­дану вартість (ПДВ). В укр. податк. системі, становле­н­ня якої роз­почалося 1992, як і в податк. системах більшості зарубіж. країн, є обидві форми А., що зумовлено як принцип. від­мін­ностями однієї форми від іншої, так і різним впливом на екон. та соц. сфери. Специф. А. набагато менше впливає на заг. рівень цін у країні, оскільки ним обкладаються окремі види (групи) спожив. товарів (послуг). Податк. від­повід­альність припадає лише на госп. субʼєкти, що виробляють і реалізують під­акцизні товари, і сплачується специф. А. лише один раз, тоді як універс. А. (особливо ПДВ) накладається на всі субʼєкти під­приємн. діяльності і сплачується на всіх етапах руху товарів. За­стосува­н­ня єдиної ставки ПДВ робить цю форму А. нейтральною щодо структури ринк. цін, тоді як широка диференціація ставок специф. А. сут­тєво впливає на структуру ринк. цін і, від­повід­но, рівень спожива­н­ня окремих видів (груп) товарів (послуг). У країнах, де стягне­н­ня ПДВ здійснюється за кількома ставками, існува­н­ня специф. А. поряд з універс. А. можна пояснити як традицією (оскільки специф. А. виникли набагато раніше за універс. А. і зменше­н­ня їх значе­н­ня від­бувається досить повільно), так і необхідністю регулювати рівні рентабельності окремих над­прибутк. видів товарів (послуг) і тим самим помʼякшувати ре­гресивність А., осн. тягар яких роз­поділяється між широкими верствами насел. А. — важлива ста­т­тя доходів бюджету. 1992, коли в Україні податок з обороту було замінено на ПДВ й акцизні збори, частка А. в доходах Зведеного бюджету України становила 44,5 %. 1998 ця частка зменшилась до 29,8 %. Тенденція до зниже­н­ня частки А. в доходах бюджету впродовж тривалого часу спо­стерігається у більшості роз­винених країн. Найвищою є частка акцизів у європ. країнах, особливо в малих країнах Зх. Європи, де вони становлять основу оподаткува­н­ня, а найнижчою — в Японії і США, де традиційно швидше роз­вивалося й пере­важало пряме оподаткува­н­ня (оподаткува­н­ня прибутку та майна). З по­гляду формува­н­ня доходів бюджету фіскальна ефективність універс. А. більша завдяки широкій базі оподаткува­н­ня. Специф. А. по­ступається йому як обсягом, так і стабільністю доходів. В Україні у 1998 питома вага у ВВП універс. А. становила 7,0, а специф. А. — 1,2 %. Специф. А. від­значається меншою стабільністю доходів порівняно з універс. — через залежність рівня спожива­н­ня під­акцизних товарів від цін і доходів споживачів, а остан­ніх — від зміни циклу екон. конʼюнктури та структури реалізов. товарів (послуг).

Літ.: Федосов В. М. Податкова система України. К., 1994; Буряковский В. В. Налоги: Учеб. пособ. Дн., 1998; Черник Д. Г., Починок А. П., Морозов В. П. Основы налоговой системы. Москва, 1998; Статистичний щорічник України за 1997 рік. К., 1999; Статистичний бюлетень за січень 1999 р. К., 1999.

Л. М. Шаблиста

Завантажити статтю