Акциз - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Акциз

АКЦИ́З (франц. accise, від лат. accido – відрізаю, відсікаю) – непрямий податок, що накладається залежно від обсягу та структури споживання; включається в ціну (тариф) товару (послуги) у вигляді надбавки. Існують дві форми А.: специфічна (акцизні збори) та універсальна (податок з обороту, податок із продажу або податок на додану вартість). Історично первіс. формою А. були акцизні збори. Розвиток галузей вироб-ва споживання товарів, постійні зміни структури їхнього асортименту викликали появу універс. А. – податку з обороту, який згодом трансформувався в податок із продажу або податок на додану вартість (ПДВ). В укр. податк. системі, становлення якої розпочалося 1992, як і в податк. системах більшості зарубіж. країн, є обидві форми А., що зумовлено як принцип. відмінностями однієї форми від іншої, так і різним впливом на екон. та соц. сфери. Специф. А. набагато менше впливає на заг. рівень цін у країні, оскільки ним обкладаються окремі види (групи) спожив. товарів (послуг). Податк. відповідальність припадає лише на госп. суб’єкти, що виробляють і реалізують підакцизні товари, і сплачується специф. А. лише один раз, тоді як універс. А. (особливо ПДВ) накладається на всі суб’єкти підприємн. діяльності і сплачується на всіх етапах руху товарів. Застосування єдиної ставки ПДВ робить цю форму А. нейтральною щодо структури ринк. цін, тоді як широка диференціація ставок специф. А. суттєво впливає на структуру ринк. цін і, відповідно, рівень споживання окремих видів (груп) товарів (послуг). У країнах, де стягнення ПДВ здійснюється за кількома ставками, існування специф. А. поряд з універс. А. можна пояснити як традицією (оскільки специф. А. виникли набагато раніше за універс. А. і зменшення їх значення відбувається досить повільно), так і необхідністю регулювати рівні рентабельності окремих надприбутк. видів товарів (послуг) і тим самим пом’якшувати регресивність А., осн. тягар яких розподіляється між широкими верствами насел. А. – важлива стаття доходів бюджету. 1992, коли в Україні податок з обороту було замінено на ПДВ й акцизні збори, частка А. в доходах Зведеного бюджету України становила 44,5 %. 1998 ця частка зменшилась до 29,8 %. Тенденція до зниження частки А. в доходах бюджету впродовж тривалого часу спостерігається у більшості розвинених країн. Найвищою є частка акцизів у європ. країнах, особливо в малих країнах Зх. Європи, де вони становлять основу оподаткування, а найнижчою – в Японії і США, де традиційно швидше розвивалося й переважало пряме оподаткування (оподаткування прибутку та майна). З погляду формування доходів бюджету фіскальна ефективність універс. А. більша завдяки широкій базі оподаткування. Специф. А. поступається йому як обсягом, так і стабільністю доходів. В Україні у 1998 питома вага у ВВП універс. А. становила 7,0, а специф. А. – 1,2 %. Специф. А. відзначається меншою стабільністю доходів порівняно з універс. – через залежність рівня споживання підакцизних товарів від цін і доходів споживачів, а останніх – від зміни циклу екон. кон’юнктури та структури реалізов. товарів (послуг).

Літ.: Федосов В. М. Податкова система України. К., 1994; Буряковский В. В. Налоги: Учеб. пособ. Дн., 1998; Черник Д. Г., Починок А. П., Морозов В. П. Основы налоговой системы. Москва, 1998; Статистичний щорічник України за 1997 рік. К., 1999; Статистичний бюлетень за січень 1999 р. К., 1999.

Л. М. Шаблиста

Стаття оновлена: 2001