Комісія для вивчення Радянського права і будівництва ВУАН - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комісія для вивчення Радянського права і будівництва ВУАН

КОМІ́СІЯ ДЛЯ ВИ́ВЧЕННЯ РАДЯ́НСЬКОГО ПРА́ВА І БУДІВНИ́ЦТВА ВУАН Засн. 1927 з ініціативи А. Кристера як Комісія для виучування рад. права ВУАН, від 1929 – Комісія рад. права ВУАН, від 1930 – К. д. в. р. п. і б. ВУАН. До її першого складу на правах позаштат. співроб. увійшли А. Кристер (голова), В. Карпека, М. Міті­ліно, М. Товстоліс, Б. Язловський (секр.), О. Добров, на поч. 1928 – Є. Єзерський. Об’єктом дослідж. комісії мало стати рад. цивіл. право в широкому його розумінні (включаючи торг., пром., труд. і земел. право). З часом завдання розширено, виокрем­лено секцію цивіл. права; 1928 – секції кримінал. права (О. Мали­новський, М. Паше-Озерський, М. Чельцов-Бебутов, С. Борисе­­нок, О. Щербак, С. Ейсман, І. Ба­­бат, С. Тихенко, О. Тутковський, М. Сікорський, О. Захарченко), земел. права (А. Кристер, М. Гер­шонов, Є. Єзерський, Б. Язловський, В. Завітневич та декілька правознавців-практиків; ці ж осо­би увійшли й до складу створ. при комісії 1929 спец. секції з обговорення засад Земел. кодексу), адм. права (О. Бутовський, М. Товстоліс, В. Завадський, В. Степаненко, Д. Пожар­ський та ін.). Напрями наук. діяльності комісії: вивчення чинного рад. права, бібліогр. праця, участь у законотвор. роботі, юрид. консультування держ. установ. Чл. комісії брали участь в опрацюванні низки найважливіших кодифікац. проектів (цивіл., цивільно-процесуал., земел. та ін. кодексів), а сама комісія була центром їхнього наук. обгово­рення. Особливо ретельно розглядали підготовчі матеріали до Госп. кодексу, яким планували замінити Цивіл. кодекс УСРР. Офіц. орган – «Наукові досліди та розвідки Комісії радянського права», єдиний вип. якого, присвяч. проблемам адм. права, вийшов 1929 за ред. А. Кристера. Підготовлений 1930 2-й вип. не опубліковано з ідеол. мотивів. Крім того, чл. комісії опублікували низку бібліогр. оглядів в академ. ж. «Україна» та кілька наук. статей у фахових ж. «Вісник радянської юстиції» і «Чер­воне право», зокрема А. Кристера, М. Мітіліно та Б. Язловського про проект Госп. кодексу, М. Гершонова – про зміни в земельному законодавстві, М. Па­ше-Озерського та М. Чельцова-Бебутова – з проблем кримінал. права. Доробком комісії є моно­графія О. Малиновського «Ра­дян­ські поправчо-трудові установи по­рівнюючи з буржуазними тюр­мами» (1928). На поч. 1930-х рр. відбулася різка зміна осн. напрямів діяльності комісії, зумо­в­лена припиненням кодифікац. робіт в умовах згортання НЕПу та формування адм.-команд. системи. Центр. місце посіли питання рад. буд-ва: нове районування, діяльність органів вла­ди у р-нах суціл. колективізації с. госп-ва, орг-ція сільрад тощо. 1930 при комісії засн. Ка­бінет рад. буд-ва, що мав стати центром відповід. теор. і метод. роботи. Формально комісію очо­лив М. Палієнко, обраний акад., фактично обов’язки кер. 1930–32 виконували А. Кристер, М. Лозинський, Г. Розенблат. Багатьох співроб. репрес. або звільнено, на їхні місця признач. осіб із комуніст. світоглядом. 1931 ска­совано поділ комісії на секції, в її складі залишилося лише 7 науковців: М. Палієнко, А. Крис­тер, І. Сіяк, Р. Бабун, М. Лозинський, Г. Розенблат, Б. Лехтман. Номінально існував поділ на сектори рад. буд-ва (очолював І. Сіяк) і рад. права (Р. Бабун). Від серед. 1931 у комісії почався процес «методол. переозброєння». У планах на 1932 чільне місце посіли правові проблеми клас. боротьби, протидії бюрократизму та шкідництву, критики «концепції держави укр. націоналізму». Заплановане й опра­цювання проблем теорії законодавства, судоустрою, цивіл. і труд. права, але лише у світлі соціаліст. реконструкції, планового госп-ва тощо. Суто юрид. характер мала тільки тема дослідж. М. Палієнка «Право грома­дянства в СРСР і за кордоном». 1932 через переїзд до Харкова і заг. переобтяженість обов’яз­ками комісію залишив Р. Бабун, ін. чл. змушені були по кілька місяців проводити у різних відрядженнях (насамперед з метою орг-ції посівної у селах), че­рез що обсяг результатів наук. дослідж. помітно зменшився. Ра­зом з тим 1932 ухвалено рішення заснувати в комісії секцію міжнар. права на чолі з М. Лозинським. Комісію ліквідовано 1934 у зв’язку з реорганізацією ВУАН; її працівники увійшли до складу Кабінету рад. буд-ва і права при Президії ВУАН, який через кілька місяців теж припинив існування. Арешт і страта А. Кристера (1937) стали приводом для звинувачен­ня комісії в антирад. діяльності й наук. безплідності.

Літ.: Усенко І. Б. Юридична академіч­на наука у 1918–1941 роках // Академ. юрид. думка; Його ж. Репресоване пра­вознавство: трагічні сторінки історії ВУАН // Правова держава: Зб. наук. пр. Вип. 9 (обидві – Київ, 1998).

І. Б. Усенко

Стаття оновлена: 2014