Комісія для видання пам’яток новітнього українського письменства Вуан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комісія для видання пам’яток новітнього українського письменства Вуан

КОМІ́СІЯ ДЛЯ ВИДА́ННЯ ПА́М’ЯТОК НОВІ́ТНЬОГО УКРАЇ́НСЬКОГО ПИСЬМЕ́НСТВА ВУАН Засн. 1919. Голова – С. Єфремов, серед співроб. – П. Филипович (секр.), М. Зеров, А. Лобода, В. Петров, М. Плевако, П. Рулін, О. Дорошкевич, М. Мар­­ковський, В. Міяковський, М. Но­­вицький, співроб.-кор. – І. Айзеншток (Харків), А. Лебідь (Чер­­нігів), В. Щепотьєв (Полтава). 20 лютого 1920 С. Єфремов на засіданні Істор.-філол. відділу ви­­ступив із доповіддю про завдання і план роботи комісії, згід­­но з яким розпочиналася підго­­товка академ. вид. творів І. Кот­­ляревського, що мало стати поч. «Академічної бібліотеки українських письменників» за ред. С. Єфремова. У серії «Академіч­­на бібліотека…» заплановано видати твори Т. Шевченка, П. Гу­­лака-Артемовського, Л. Борови­­ковського, Є. Гребінки, О. Бодян­­ського, М. Максимовича, І. Срез­­невського, А. Метлинського, М. Костомарова, М. Шашкевича, Т. Падури, Б. Залеського, Па­­наса Мирного, Л. Глібова, Г. Квіт­­ки-Основ’яненка, М. Коцюбинського та ін. із біогр. статтями про автора та його творчість, портретами, малюнками, факси­­міле текстів, розгорнутими істор., літ. і мовними коментарями (фактично – ґрунт. наук. дослідж. укр. літ-ри у її істор. розвитку). За перший рік праці комісія підготувала до друку повне вид. творів І. Котляревського, однак через відсутність паперу та друкарень не змогла його ви­­дати. У подальшому проведено підготовчу роботу для вид. творів П. Гулака-Артемовського, розроблено заг. бібліографію укр. письменства 1-ї пол. 19 ст., розпочато вивчення творчості П. Куліша і Т. Шевченка. Оскільки комісія не завжди мала можливість публікувати результати діяльності, їх оприлюднювали у формі публіч. доповідей на засі­­даннях Істор.-літ. т-ва при ВУАН. 1923 для академ. вид. творів Т. Шевченка (т. 1–2 – поезії, 3 – листування, 4 – щоденник, 5–6 – рос. повісті й поеми, 7 – малюнки, 8–10 – нові матеріали до біографії) створ. спец. підкомісію у складі С. Єфремова, М. Новицького, П. Филиповича. За ред. С. Єфремова, М. Нови­­цького, П. Филиповича надруковано зб. «Шевченко та його доба» (т. 1, 1925; т. 2, 1926), С. Єфремова, О. Дорошкевича – «Пантелеймон Куліш» (1927), С. Єфремова – «Шевченко Т.: Повне зібрання творів» (т. 4, 1927; т. 3, 1929), С. Єфремова, М. Зерова, П. Филиповича – «Література» (вип. 1, 1928; усі – Київ). Результати архівно-пошук., дослідн., текстол., бібліогр. роботи також вміщували у «Збірниках історично-філологічного відділу» (зокрема опубл. біб­­ліогр. розвідку В. Тарнавського «Г. Ф. Квітка-Основ’яненко», 1929, № 87), «Записках історич­­но-філологічного відділу ВУАН», ж. «Україна». Комісія брала участь в орг-ції Ін-ту Т. Шевченка у Харкові (нині Ін-т літ-ри НАНУ, Київ). 1931 переведена до установ Соц.-екон. відділу ВУАН, 1934 припинила діяльність.

Літ.: Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. К., 1997; див. також Комісії порайонного розроблення історії України ВУАН.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2014