Албанці

АЛБА́НЦІ (самоназва — шкіптар) — нація, основне населення Албанії. Живуть також у Югославії (Косово), Греції, Італії, Туреччині, Румунії, Болгарії, Македонії. В Україні А. мешкають в Одес. та Запоріз. обл., переважна більшість розмовляє тоскським діалектом албанської мови, що побутує на Пд. Албанії. Перші переселенці з’явилися в Україні у 2-й пол. 18 ст., коли т. зв. грецьке військо, утвор. С. Мавромахалі, кістяк якого складали переважно арнауди, або шкіптари, було переселене у Крим (1778), а після його приєднання до Рос. імперії розміщене в семи селах між Балаклавою і Ялтою: Кадикой, Карані, Алсі, Камари, Керменчик, Балта-Чокрак і Аутка. У складі Балаклав. грец. піхот. батальйону вони несли карантинну прикордонну службу. А. згадуються також 1794–95 при створенні Одеси, коли було запроваджено «Комісію для поселення греків і албанців» (в Одесі їх було 269 осіб) і утвор. Велику і Малу Арнаудські вулиці. Інша група А. (бл. 300 сімей), вихідців із болгар. сіл Девня і Ескіарнаутлар, у 1808–11 переселилася разом із македонцями з 11 сіл до Варнен. пов. у Бессарабію. Спочатку їх поселили у татар. с. Чумай на правому березі оз. Ялпуґ, згодом на лівому березі цього озера, побл. р. Сарлик, вони заснували с. Каракурт (нині с. Жовтневе Одес. обл., де тепер живе понад 1700 А.). 1848 у цьому селі проживало 1092 особи, 1850 — 1060 осіб, 1856 — 1328 осіб. Незначна частина А. осіла в с. Табак (нині м. Болград) і в селах сусід. округів: Верхньобуджакському і Кагуло-Прутському. А. тікали разом із болгарами та гагаузами від переслідувань турків, однак у Рос. імперії потрапляли в кріпосну залежність. Це спричинило відтік А. з цих земель, тому 1818 переселенці отримали статус колоністів. Станом на 1850 у Бессарабії нараховувалось 1328 А. у 154 родинах. У 1853–56 під час Крим. війни частина пд. Бессарабії (з Болградом) відійшла до Молдав. князівства. Населення цих територій отримало змогу переселитися на землі у Приазов’ї і Причорномор’ї. Разом з ін. у 1861 туди переселилася частина каракуртських А., які 1862 у Бердян. пов. Таврій. губ. (нині — Приазов. р-н Запоріз. обл.) заснували 3 села-колонії, які існують і нині, — Джандран (нині Гамівка), Тююшки (Георгіївка) і Таз (Девнинське). Станом на 1869 у цих селах жило 490 А., а у 1925 їх кількість збільшилася до 2760 осіб. Нині частина А. проживає в Одесі та інших містах України. 1992 у Жовтневому було засн. албан. культ.-просвіт. товариство «Rilindjа» («Відродження»), метою якого є відновлення культури і традицій, вивчення мови, літ-ри й історії А. 1996 тут відбувся Міжнар. фестиваль албан. культури, а роком пізніше у Жовтневому та Георгіївці проведено конф. «Албанці України. Історія і сучасність», у якій взяли участь А. з Македонії. Налагоджено співпрацю з Албан. нац. університетом і Культур. центром м. Тетово. Товариство випустило три числа г. «Rilindjа». У Білгород-Дністровському на місц. радіо виходять програми албан. мовою.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю