Албули - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Албули

АЛБУ́ЛИ, Валерій Васильович (03. 07. 1955, с. Старокозаче, нині Білгород-Дністров. р-ну Одес. обл.), Наталія Анатоліївна (14. 09. 1959, с. Чапліївка Шосткин. р-ну Сум. обл.) – художники-керамісти. Члени НСХУ (1994). Закінчили Одес. худож. уч-ще (1979). Працювали на Городниц. порцелян. з-ді (Житомир. обл., 1980–84) і на з-ді худож. кераміки у Полонному (Хмельн. обл., 1984– 91). Від 1991 – в Одесі. Від 1980 створюють виставкові колекції. Перша персон. виставка відбулася в Одесі 1996. Твори А. зберігаються у Хмельн. ХМ, приват. збірках Одеси, колекціях Канади, США, Іспанії, Франції тощо. Визначал. риси творчості – бароковість і звернення до нар. мотивів. Спочатку майстри тяжіли до форм дріб. пластики, створювали скульптурні сюїти на теми нар. пісень, казок і легенд, нині – переважно живописні керам. пласти, величні вази, що нагадують піфоси, стамноси й кратери давньогрецьких керамістів. поєднують кераміку, деревину та ін. матеріали.

Тв.: «Егейський світ» (1996), «Українські народні приказки» (низка скульптур, 1983), «Світіння» (1997), «Капелюх», «Трансформація» (обидва – 1998), «Наталя» (1999).

Літ.: Островская Т. А. Мир Албулов. Кусочек детства... в интерьере // Дім та Інтер’єр. 1999. № 3; Кличковська О. Примхливе полум’я страху // Пассаж. 2000. № 4.

В. І. Островський

Стаття оновлена: 2001