Александров Борис Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Александров Борис Олександрович

АЛЕКСА́НДРОВ Борис Олександрович (Александров Борис Александрович; 22. 07(04. 08). 1905, м. Бологоє, нині Твер. обл., РФ – 17. 06. 1994, Москва) – російський композитор і диригент. Нар. арт. СРСР (1958), Герой Соц. Праці (1975), генерал-майор. Син О. Александрова. Сталін. (1950) та Ленін. (1978) премії. Премія РРФСР ім. М. Глинки (1985). Золота медаль ім. О. Александрова (1971). Закін. Моск. консерваторію (1929, кл. Р. Ґлієра), у 1933–41 – її викл., доц. Від 1937 (з перервами) працював в Ансамблі пісні і танцю Рад. Армії (1946–86 – нач., худож. кер. і диригент). Оперети «Весілля в Малинівці» (1937), «Кому посміхаються зорі» (1972) за п’єсою О. Корнійчука «В степах України» сповнені укр. нар.-пісен. інтонаціями. А. належать обробки нар. пісень, зокрема укр. («Ой, видно село»), пісні «Чуєш, брате мій» (Б. і Л. Лепких), симф., камерно-інструм. та ін. твори.

Літ.: Грошева Е. Серьезный разговор о веселом жанре: Заметки об оперетте [«Свадьба в Малиновке»] // Сов. музыка. 1948. № 7; Борис Александрович Александров: Статьи. Материалы. Москва, 1985.

Л. І. Горенко-Баранівська

Стаття оновлена: 2001