Александров Валентин Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Александров Валентин Вікторович

АЛЕКСА́НДРОВ Валентин Вікторович (11. 04. 1916, м. Чугуїв, нині Харків. обл. – 02. 01. 1998, Харків) – хімік. Д-р хім. н. (1974), проф. (1976). Держ. премія СРСР (1973). Засл. діяч н. УРСР (1980). Учасник 2-ї світ. війни, відзнач. бойовими нагородами. Закін. Харків. ун-т (1939), де й працював від 1945: асист., доц., зав. каф. фіз. хімії (1961–91), проф., деканом хім. ф-ту (1971–80). Дослідж. у галузі фіз. хімії неводних розчинів: визначення термодинамічних характеристик сольватації, коефіцієнтів активності електролітів в органних та водно-органічних розчинниках; вплив т-ри на енергетику та механізм сольватації; розробляв стандартні буферні розчини та методи визначення кислотності; застосування скляних електродів та іонометрії в неводних розчинах. Запропонував єдину температурну шкалу кислотності, метод визначення рН неводних розчинів.

Пр.: Термодинамические свойства неводных растворов // ЖФХ. 1959. Т. 33, № 10 (співавт.); Об измерениях рН неводных растворов // Физ. химия растворов. Москва, 1972 (співавт.); Кислотность неводных растворов. Х., 1981; Ионные произведения смешанных растворителей // ЖФХ. 1982. Т. 56, № 7 (співавт.); Активность в неводных средах: Теоретическая интерпретация и практические приложения // ХФ. 1996. Т. 15, № 11 (співавт.).

Літ.: Харьковский государственный университет (1805–1980): Истор. очерк. Х., 1980; Валентин Викторович Александров – профессор Харьковского университета: Библиогр. указатель. Х., 1986.

В. І. Лебідь

Стаття оновлена: 2001