Александров Дмитро Васильович

АЛЕКСА́НДРОВ Дмитро Васильович (03(15). 08. 1886, м. Вольськ, нині Саратов. обл., РФ — після 1959, Москва) — вчений у галузі сільськогосподарського машинобудува­н­ня і технології металів. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1909). Працював на Брянському металург. заводі (1910–13); завідував заводами товариства «Трудівник» в Олександрівську (нині Запоріж­жя; 1913–16). Пізніше викладав в Одес. електротех. училищі. Від 1919 — професор кафедри машинобудува­н­ня Одес. с.-г. ін­ституту, гол. інж. заводу с.-г. машинобудува­н­ня Гена (за сумісництвом). Доклав багато зусиль для рекон­струкції під­приємства, впровадже­н­ня у виробництво нових моделей машин і технологій. Як завідувач кафедри Одес. с.-г. ін­ституту заснував і обладнав кабінет с.-г. машинобудува­н­ня. Ві­домий як фахівець з кон­струкцій плуга і механіки його дії. У ж. «Науково-технічний вісник» та «Сільськогосподарська машина» (обидва — Харків) протягом 1926–38 вмістив серію праць з про­блем і технології с.-г. машинобудува­н­ня: «Землеробні причіпні машини для трактора “Фордзон” та “Запорожець”» (1926), «Верстаки, щоб личкувати та полірувати полиці до плугів» і «Порівняльна робота тракторних дволемішних плугів із трактором “Фордзон”» (обидві — 1927), «З практики масового виробництва сільськогосподарських машин» (1928), «Виробництво плужних коліс на заводі ім. Жовтневої революції» (1929), «Нормальна серія плугів до трактора потужністю від 20 до 60 НР» (1930), «Способи виміру профілю поля» та «Стандартні тракторні плуги ВІСХОМу» (1935), «Про ярусну (етажну) оранку» (1938). 21 лютого 1931 був заарешт. за звинуваче­н­ням у причетності до фіктивної укр. контр­революц. організації; через 6 місяців ви­йшов із вʼязниці як невин­ний. Восени 1933 пере­їхав до Москви, де працював у Всесоюз. ін­ституті с.-г. машинобудува­н­ня. У 1950-х рр., за непідтвердженими даними, був доцент Всесоюз. заоч. енергет. ін­ституту, видав кілька випусків своїх лекцій з технології обробки металів за допомогою різа­н­ня (1955–59).

Завантажити статтю