Александров Євген Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Александров Євген Євгенович

АЛЕКСА́НДРОВ Євген Євгенович (15. 07. 1945, Харків) – інженер-механік. Д-р тех. н. (1987), проф. (1989). Засл. діяч н. і т. України (1998). Закін. Харків. політех. ін-т (1969). У 1969–75 працював інж., ст. інж. у КБ електроприладобудування (нині ВАТ «Хартрон»); від 1975 – у Харків. політех. ін-ті (нині ун-т): асист., доц., проф., від 1992 – зав. каф. колісних та гусенич. машин, одночасно дир. Ін-ту транспорт. машинобудування Пн.-Сх. відділення АНУ. Осн. напрями наук. діяльності: розробка методів оптимального упр. рухомими об’єктами, зокрема системами і агрегатами сучас. танків. Осн. наук. досягнення: модифікація теорії аналіт. конструювання оптимальних регуляторів, зокрема отримання модифікованого матричного рівняння Рікатті; розробка методики параметричного синтезу динамічних систем за допомогою функції Ляпунова та з неаналіт. нелінійностями; матем. моделювання збуреного руху танка по пересіченій місцевості.

Пр.: Автоматизированное проектирование динамических систем с помощью функций Ляпунова. Х., 1993 (співавт.); Системи автоматики транспортних засобів. К., 1994; Многоканальные системы оптимального управления. К., 1995 (співавт.); Параметрическая оптимизация многоканальных систем автоматического управления. Х., 1995 (співавт.); Параметрический синтез систем стабилизации танкового вооружения. К., 1997 (співавт.).

Літ.: Выдающиеся педагоги ВШ Харькова; Харьков. политех.

А. П. Марченко

Стаття оновлена: 2001