Александров Іван Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Александров Іван Гаврилович

АЛЕКСА́НДРОВ Іван Гаврилович (Александров Иван Гаврилович; 20. 08(01. 09). 1875, Москва – 02. 05. 1936, там само) – російський інженер і вчений у галузі енергетики та гідротехніки. Чоловік В. Заорської-Александрової. Акад. АН СРСР (1932). Закін. Моск. інж. уч-ще шляхів сполучення (1901). 1918–20 працював у Ком-ті держ. споруд Вищої ради нар. госп-ва; від 1920 – у Комісії для складання плану ГОЕЛРО; 1921–24 – кер. підкомісії з районування у Держплані СРСР. А. створив проект і керував буд-вом Дніпрогесу та Дніпров. енерго-пром. комбінату (1921– 27), склав проекти електрифікації Серед. Азії та Сх. Сибіру. 1928 досліджував проблему використання вод Чирчику для енергетики та ірригації у зв’язку з буд-вом азотно-тукового комбінату, пізніше – схему електрифікації Росії. Працював над першим проектом Байкало-Амур. магістралі (від 1930), розробив методологію екон. районування СРСР (1929).

Пр.: Электрификация Днепра. 1924; Днепрострой (проект). Т. 1, 2. 1929–36; Построение плана железных дорог. 1935 (усі – Москва).

Літ.: Золотарев Т. Л. Иван Гаврилович Александров // Люди русской науки. Москва, 1965.

Л. І. Шарапа

Стаття оновлена: 2001