Александров Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Александров Олександр Олександрович

АЛЕКСА́НДРОВ Олександр Олександрович (27. 06. 1927, м. Ялта, нині АР Крим) – піаніст, педагог. Засл. діяч мист-в Росії. Закін. істор.-теор. та фортепіан. ф-ти Одес. консерваторії (1950, кл. М. Рибицької) та ф-т оперно-симф. диригування Київ. консерваторії (1953), де відтоді працював: у 1961–67 та 1971–76 – зав. каф. фортепіано. У 1967–71 – в Горьків. консерваторії. Від 1978 – проф., 1983–97 – зав. каф. фортепіано Держ. муз.-пед. ін-ту ім. Гнєсіних (нині Рос. академія музики ім. Гнєсіних). Створив одну з провідних фортепіан. шкіл України. Серед його учнів – Р. Голубєва, І. Боровик, а також кілька десятків лауреатів міжнар. та всеукр. конкурсів. Був першим ред. та виконавцем Концерту для фортепіано з оркестром Л. Ревуцького. 1977–78 фірма «Мелодія» випустила дві платівки із записами його гри (клавірна музика 17–18 ст., твори В.-А. Моцарта). Автор музикознавчих праць, концерт. обробок для фортепіан. соло та 2-х фортепіан. творів Г. Генделя, К. Дебюссі, С. Рахманінова.

Літ.: Ліфоренко О. Слово про педагога // Виконавські школи вузів Укра-їни: Зб. наук. праць Київ. держ. консерваторії ім. П. Чайковського. К., 1990; Довгаленко Н., Балашова И. Учеба у М. И. Рыбицкой // Забытые имена. Новые страницы: Сб. ст. Одес. гос. консерватории им. А. Неждановой. О., 1994.

О. Д. Ліфоренко

Стаття оновлена: 2001