Александровський Борис Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Александровський Борис Петрович

АЛЕКСАНДРО́ВСЬКИЙ Борис Петрович (30. 01(12. 02). 1891, Херсон – 28. 09. 1981, Київ) – лікар-фтизіатр. Навч. у Військ.-Мед. академії в С.-Петербурзі (1909–13). Закін. Юр’єв. ун-т (м. Тарту, Естонія; 1914). Працював лікарем-ординатором військ. шпиталю (1914–18); зав. сільс. лікар. дільниці (1918–24); ординатором-фтизіатром Полтав. туберкульоз. диспансеру (1924– 27); зав. лепрозорію у м. Сміла, нині Черкас. обл. (1927–28); фтизіатром Полтав. тубдиспансеру (1928–44); ст. н. с. Полтав. філії Київ. ін-ту туберкульозу і, водночас, гол. терапевтом Полтав. обл. відділу здоров’я (1944–46); від 1946 – у Чернів. мед. ін-ті: в. о. зав. каф. пропедевтики терапії, 1946–47 – зав. цієї каф. Від 1947 працював у Києві в Ін-ті фтизіатрії: зав. 1-го терапевт. відділення (1947). Досліджував проблему диференц. діагностики різних форм туберкульозу легень.

Пр.: Боротьба з туберкульозом: Порадник участковому лікареві. Х., 1926; Записки фтизиатра (Из опыта 50-летней врачебной работы). К., 1963; Дифференциальная диагностика туберкулеза легких: Руководство для врачей. К., 1965; Дифференциальная диагностика в пульмонологии. К., 1973 (співавт.).

І. Т. Александровська

Стаття оновлена: 2001