Александрочкін Юрій Михайлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Александрочкін Юрій Михайлович


Александрочкін Юрій Михайлович

АЛЕКСА́НДРОЧКІН Юрій Михайлович (27. 01. 1937, м. Сталінград, нині Волгоград, РФ) – художник театру, живописець. Чл. НСХУ (1974). Закін. живопис. ф-т театр.-декор. відділ. Харків. худож. ін-ту (1964, майстерня Б. Косарева). Працював художником-постановником Сум. обл. укр. муз.-драм. театру (1964–66), художником Сум. худож.-вироб. майстерні Худож. фонду України (1965–98). Від 1998 – на пенсії. Осн. жанри живопису А. – пейзаж і натюрморт. Невибагливість мотиву компенсується ретельно розробленою колорист. гамою. Також створює символічні композиції. Брав участь у всесоюз. (1983), респ. (1971–74, 1984), зарубіж. (1991, 1999, м. Целле, Німеччина) ви-ставках. Персон. – 1997 у Сумах. Твори зберігаються в Сум. ХМ, Курс. картин. галереї, Музеї Лесі Українки (м. Ковель Волин. обл.), картин. галереях м. Враща (Болгарія), м. Целле. Роботи в театрі: «Фауст і смерть» О. Левади (ескіз декорацій, 1972), «Людина живе тільки раз» В. Маклакова (декорації, 1974); вистави: «Тополенька моя у червоній хустинці» Ч. Айтматова, «Снігова королева» Є. Шварца (обидві – 1965), «Зачарований вітряк» М. Стельмаха (1966), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1973), «Передвісники» А. Шияна і Ю. Збанацького (1974), «Зірки на ранковому небі» О. Галіна (1986).

Тв.: графіка – серії «Партизани Сумщини», «Розвідники», «Командир роти автоматників» (усі – 1973); живопис – «Партизани Сумщини» (1975), «Після бою» (1979), «Три богатирі (С. Ковпак, С. Руднєв, Г. Базима під час партизанського рейду)» (1983), «Перший трактор» (1984), «Наближення осені» (1991), «Тихий вечір» (1999).

Статтю оновлено: 2001