Алексєєв Євген Венедиктович — Енциклопедія Сучасної України

Алексєєв Євген Венедиктович

АЛЕКСЄ́ЄВ Євген Венедиктович (28. 09 (10. 10). 1869, С.-Петербург – 18. 10. 1930, Київ) – лісознавець. Проф. (1922). Закін. Ліс. ін-т у С.-Петербурзі. Від 1914 працював лісовпорядником у Київ. дільничому окрузі, у 1922–30 – проф., зав. каф. заг. лісівництва, декан лісоінж. ф-ту Київ. політех. ін-ту, згодом Київ. с.-г. ін-ту. Був головою ліс. секції Київ. відділ. с.-г. наук. ком-ту України (1928). Відомий як дослідник типів лісу і лісовпорядник Біловезької Пущі. Наук. праці присвяч. питанням раціоналізації ліс. культурних рубок, догляду за лісом; досліджував тех. якості деревини.

Пр.: Типы украинского леса. 1925; 1928; Типи лісу по мокрих ґрунтах. 1926; О влиянии времени рубки и способа транспортирования леса на прочность древесины. 1927; Семено-лесосечные рубки. 1927; Про основні поняття лісівницької типології. 1927; Лесоведение. 1929 (усі – Київ).

Літ.: Липшиц.

Статтю оновлено: 2001
Цитувати статтю
В. Є. Свириденко . Алексєєв Євген Венедиктович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43683 (дата звернення: 01.03.2021).