Алексєєв Микита Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алексєєв Микита Олексійович

АЛЕКСЄ́ЄВ Микита Олексійович (20. 05 (01. 06). 1892, Київ – 02. 09. 1937, там само) – партійний і державний діяч. Працював робітником-набірником. Мав початк. освіту. Брав участь у рев. русі, чл. РСДРП від 1912. Був ув’язн. за підпільну діяльність (1912 і 1915, Київ; 1913, Ростов-на-Дону; 1916, Полтава; засланий у Саратов. губ., перебував під наглядом поліції). 1918, у період Укр. Держави, – на підпільній більшов. роботі в Києві, був заарешт. укр. владою в справі нелегал. друкарні Київ. обкому КП(б)У. 1919 – голова Полтав. губревкому, потім – у лавах Червоної армії та на керівній парт. і профспілк. роботі. 1931–33 – канд. у члени Політбюро ЦК КП(б)У, секр. ЦК КП(б)У, 1933–34 – секр. Вінн. обл. та голова Дніпроп. міських ком-тів партії, 1935–37 – нарком місц. пром-сті, потім – легкої пром-сті УРСР. 1937 заарешт. Упр. держ. безпеки НКВС УРСР за звинуваченням в участі у «троцкістській контрреволюційній воєнній організації». 1 вересня 1937 засудж. виїзною сесією Воєн. колегії Верх. суду СРСР до вищої міри покарання; страчений. 1956 обвинувачення з А. знято за відсутністю складу злочину.

ДА: Держ. архів СБУ. Спр. 36 235 фп.

Д. В. Веденєєв

Стаття оновлена: 2001