Комісія історіх звичаєвого права ВУАН - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комісія історіх звичаєвого права ВУАН

КОМІ́СІЯ ІСТО́РІЇ ЗВИЧАЄ́ВОГО ПРА́ВА ВУАН Засн. 1918 як Постійна комісія для виучування звичаєвого пра­ва України УАН, від 1921 – Комі­сія для виучування нар. (звичаєвого) права України ВУАН, від 1925 – Комісія для виучування звичаєвого (нар.) права України ВУАН, від 1931 – К. і. з. п. ВУАН. До першого складу комісії увійшли О. Левицький (голова), Ф. Тарановський, Б. Кістяківський, М. Птуха. Кер. (керуючим працями) затв. М. Павлова-Сіль­ванського. При комісії створ. робочу групу зі штат. і позашт. працівників (секцію чл.-спів­роб.) для збирання матеріалів зі звичаєвого права, складання необхід. картотек, покажчиків тощо. Перше офіц. зібрання від­булося 20 березня 1919, напри­кінці того ж місяця розпочала роботу і секція чл.-співроб. (бл. 20 осіб), у якій 1919–20 найбільшу активність виявили В. Греков, С. Іваницький-Василенко (секр. у березні–липні 1920), В. Камін­ський (пом. кер.), І. Кристалов­ський, М. Товстоліс, О. Хруцький, І. Черкаський, О. Шрамков. Комісія запланувала укласти бібліогр. покажчик праць з питань звичаєвого права, підготувати програму дослідж. архів. матеріалів з цих питань і нагромадити максимально можливу кількість таких матеріалів (відпо­відно усіх чл.-співроб. розділено на три підсекції). У серпні 1920 внаслідок перебування польс. військ у Києві та ін. несприятл. обставин діяльність ко­місії прак­тично припинено. Від­новити її вдалося В. Синайсько­му, признач. у січні 1921 керівником. Перше засідання нового складу комісії (уже без поділу на повно­прав. чл. і чл.-співроб.) від­було­ся 8 лютого 1921. У трав­ні 1921 пом. кер. комісії став А. Крис­тер, який після смерті О. Левиць­кого та від’їзду В. Синайського за кордон у жовтні 1922 фактично очолив комісію. У її струк­турі діяли три підкомісії, що відповідно займалися складанням матеріалів зі звичаєвого права на Київщині та Полтавщині й «виучуванням норм сучасного народного права в нарсудах Ки­єва». Особливу увагу приділено спадк. і земел. праву, від 1925 комісія почала досліджувати й торг.-звичаєів норми. Актуальність цих дослідж. зумовлена пря­­мими відсиланнями у чинному законодавстві (зокрема Земел. кодексі УСРР 1922) до місц. зви­чаїв. 1922–26 завдання початк. етапу діяльності комісії здебіль­шого виконано. Заг. кількість співроб. (разом із позаштат.) у ці роки становила понад 20 осіб. Найдіяльніші серед них – Р. Без­палов, О. Добров, Є. Єзерський, В. Завітневич, В. Камінський (секр.), В. Назимов (єдиний, окрім кер., штат. співроб.), М. Тов­століс, Б. Язловський. 1925 комі­сія опублікувала «Програми для збирання відомостей до звичаєвого права України» та великий покажчик відповід. літ-ри. Передбачалося розгорнути у всеукр. масштабі системат. зби­рання відомостей про звичаєве право силами місц. учителів, нар. суддів тощо. 1925–26 видано два випуски теор. праць комісії. О. Малиновський (після обрання його акад.) став головою комісії, за А. Кристером залишилася посада кер. її праць. 1926 створ. дві секції: цивіл. (приват.) права на чолі з А. Кристером (увійшли всі уже задіяні чл. комісії) та публіч. права на чолі з О. Малиновським, до якої увійшли С. Борисенок (штат. співроб.), В. Воблий, Я. Рожківський, Є. Саченко-Скакун, М. Сікорський, О. Чечот, В. Яновський та ін. Якщо раніше комісія вивчала переважно теор. питання звичаєвого права, конкретні ви­падки його застосування у минулому та в сучас. цивіл.-правових, сімей. і земел. відносинах, то після реструктуризації установи звичаєве право почали роз­глядати в тісному зв’язку з нормами місц. самоврядування та окремими аспектами боротьби зі злочинністю. Комісія почала досліджувати не тільки архівні документи й етногр. матеріали правового характеру, а й практику роботи судів, органів само­врядування тощо. За концепцією О. Малиновського, крім вивчен­ня дорев. звичаєвого права, особ­ливу увагу потрібно було звертати на рев. звичаєве право (нові правові звичаї та традиції). 1926 розпочато комплексні дослідж. юрид. природи селян. двору і пов’язаних з ним правових відносин. Роботи науковців секції публіч. права увійшли до 3-го вип. праць комісії за ред. О. Малиновського (1928). Секція цивіл. права продовжувала працю над бібліогр. покаж­чиком, вивчала вплив звичаєвого права на «Руську правду», Статути Великого князівства Ли­товського та ін. джерела права України. 1929 у ній виокремилася підсекція з вивчення діючого земел. права. Спіл. зусиллями готувалися біогр. словник дослідників звичаєвого права та нариси історії науки звичаєвого права. Заг. процес реорганізації ВУАН і зміни характеру її наук. діяльності, що розпочався наприкінці 1920-х рр., істотно позначився й на роботі комісії. У тематиці її дослідж. чільне місце почали посідати вивчення колгосп. ладу з погляду перетворен­ня та відмирання звичаєвого пра­ва в ході колективізації с. госп-ва, аналіз практики діяльності товарис. судів на ф-ках і з-дах та ін. аналог. проблеми. Дещо зго­дом на перше місце поставлено вивчення методології дослідж. звичаєвого права на основі марк­сист.-ленін. методу. Закінчити, а тим більше надрукувати серйозні розвідки із цих проблем співроб. комісії не вдалося. Крім того, 1930 у вид-ві знищено 4-й вип. праць комісії. Репресії і ма­сові чистки призвели до істот. зменшення чисельності працівників. У таких умовах у вересні 1930 ліквідовано поділ комісії на дві секції. У січні–травні 1931 вона провела ще 16 засідань, після чого майже не збиралася. До темат. плану на 1932 включено: вивчення питань звичаєвого права у творчості К. Маркса, Ф. Енгельса та Г. Плеханова; критич. розгляд праць народників – дослідників звичаєвого права (П. Чубинського, П. Єфименка, О. Кістяківського); само­критику поперед. наук. продукції комісії; аналіз змін правових від­носин на селі. На поч. 1932 помер О. Малиновський, приблизно через рік до саботажників та шкідників був зарах. А. Кристер. Останнє відоме свідчення діяльності комісії – її спільне з Ко­місією історії укр. права засідання 17 травня 1933 з обговоренням доповіді І. Черкаського «Родинні стосунки докласового суспільства на терені України». Комісію ліквідовано 1934 у зв’яз­ку з реорганізацією ВУАН; її працівники увійшли до складу Кабінету рад. буд-ва і права при Президії ВУАН, який через кілька місяців теж припинив існуван­ня. Арешт і страта А. Кристера (1937) стали приводом для зви­нувачення комісії в антирад. діяльності й наук. безплідності. Бу­ли репрес. С. Борисенок, В. Ка­мінський, М. Товстоліс, І. Чер­кась­кий, Б. Язловський, В. Янов­ський, О. Чечот, а за даними Н. По­лон­ської-Василенко – і Є. Єзерський. Твор. здобутком комісії є насамперед згадані програми для збирання матеріалів зі звичаєвого права і дослідж., опубл. у вип. офіц. органу – «Праць Комісії для виучування звичаєвого права України». Серед най­вагоміших публікацій – монографії та розвідки «Три ступені правоутворення» А. Кристера, «Спроба кодифікації звичаєвого права на Україні» В. Камінсько­го (обидві – у вип. 1), «Репрезентативна метода та студії над звичаєвим правом» Б. Язловського, «Вплив звичаю на судову практику» Є. Єзерського, «Пра­воутворення без законодавця. Частина перша. Звичаєве право» О. Доброва (всі – у вип. 2), «Революційне радянське звича­єве право» О. Малиновського, «Зви­чаєве право Литовсько-Русь­кої держави на початку XVI ст.» С. Бо­рисенкa (обидві – у вип. 3). Низ­ку дослідж. опубл. в ін. академ. вид. і юрид. журналах. Загалом чл. комісії підготували бл. 150 наук. праць, присвяч. переважно аналізові ролі звичаєвого права на різних істор. етапах розвитку України та впливу звичаїв правового характеру на правові від­носини у перші порев. роки, осо­б­ливо у сільс. місцевості.

Літ.: див. Комісія для вивчення радян­ського права і будівництва ВУАН.

І. Б. Усенко

Стаття оновлена: 2014