Алексєєвський Микола Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алексєєвський Микола Євгенович

АЛЕКСЄ́ЄВСЬКИЙ Микола Євгенович (10(23). 05. 1912, м. Петропавловськ, Росія – 23. 09. 1993, Москва) – фізик-експериментатор. Чл.-кор. АН СРСР (1960). Премія ім. М. Папалексі (1951), Держ. премія СРСР (1967). Закін. Ленінгр. політех. ін-т (1936). У 1936–41 працював в Укр. фіз.-тех. ін-ті; від 1942 – в Ін-ті фіз. проблем АН СРСР. Наук. праці присвяч. фізиці низьких т-р. Досліджував руйнування надпровідності металів і сплавів при одночас. дії електр. струму і зовн. магніт. поля, вплив гідростатич. тиску на надпровідні властивості металів і сплавів, властивості багатокомпонент. сплавів і сполук як у нормальному, так і в надпровід. станах. Виявив надпровідність у низки сплавів з непровід. компонентів і дослідив їхні властивості.

Пр.: Кривая перехода при разрушении сверхпроводимости электрическим током // ЖЭТФ. 1936. Т. 6, вып. 10 (співавт.); Зависимость критического тока от внешнего поля в сверхпроводящих сплавах // Там само. 1938. Т. 10, вып. 11; Лев Васильевич Шубников // УФН. 1982. Т. 137, вып. 3.

Літ.: Николай Евгеньевич Алексеевский // УФН. 1982. Т. 137, вып. 3; Физики.

Ю. М. Ранюк

Стаття оновлена: 2001