Алексєєнко Борис Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алексєєнко Борис Васильович

АЛЕКСЄ́ЄНКО Борис Васильович (18. 08. 1929, Краснодар, РФ) – композитор. Чл. НСКУ (1968). Закін. композитор. ф-т Київ. консерваторії (1958, кл. К. Данькевича). Працював худож. кер. Терноп. обл. філармонії та викл. муз.-теор. дисциплін Терноп. муз. уч-ща (1958–62); зав. ред. навч.-пед. літ-ри вид-ва «Музична Україна» (1967–73); муз. ред. Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (1974–89); від 1989 – на пенсії; 1996–99 – в. о. голови, від 1999 – голова правління Муз. фонду НСКУ. Творчості А. притаманні пісен. мелодизм, щирість і простота висловлення.

Тв.: «Данко» – поема для симф. оркестру (1958); «Піонерська симфонієта» (1961); «Людина» – шість новел для симф. оркестру та читця за віршами Е. Межелайтіса (1967); «Юність» – увертюра для симф. оркестру (1967); «Марійка-Розгубійка» – опера для малюків за казкою Л. Воронкової на власне лібрето (1970); «Ода Києву» – для хору, соліста і симф. оркестру на слова Г. Новосьолова (1982); «Українські буколіки» – сюїта для оркестру укр. нар. інструментів; музика до театр. вистав, кінофільмів, романси, хори.

Г. В. Конькова

Стаття оновлена: 2001