Алексєєнко Іван Пименович
АЛЕКСЄ́ЄНКО Іван Пименович (26. 08(07. 09). 1899, с. Кам’янка Черніг. губ., нині Середино-Будського р-ну Сум. обл. — 06. 04. 1966, Ленінград) — ортопед-травматолог. Кандидат медичних наук (1939). Учасник 2-ї світової війни. Має держ. нагороди. Закін. Київський медичний інститут (1926), де й працював: доцент, ректор (1953– 59). Водночас 1948–66 (з перервами) працював дир. Київ. НДІ ортопедії і травматології. 1959–66 — гол. ортопед-травматолог МОЗ УРСР. Наукові дослідження присвячені питанням ортопедії, травматології, організації ортопедо-травматол. служби. Розробив методи відновлюв. операцій при турбекульозі великих суглобів; довів доцільність застосування кістково-хрящових ало- і ксенотрансплантантів. Заснував першу в Україні лаб. з консервування тканин (1958).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Роль механических факторов при лечении переломов шейки бедренной кости. К., 1939; Очерки о китайской народной медицине. К., 1959; Опыт применения синовэктомии при туберкулезном гоните // Тр. Ленингр. НИИ хирургии туберкулеза. Ленинград, 1962. Вып. 13 (співавтор); Радикально-восстановительные операции при туберкулезном поражении суставов // Патология, клиника и хирургия очаговых форм костно-сустав. туберкулеза. Ленинград, 1965.
Рекомендована література
- Шумада И. В., Талько И. И. Основные этапы врачебной, общественной и научной деятельности Ивана Пименовича Алексеенко // ОТП. 1980. № 12;
- Макаренко, Полякова.