АЛЕКСЄ́ЄНКО Михайло Мартинович (05 (17). 10. 1847, Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 18. 02. 1917, Петро­град, нині С.-Петербург) — юрист і екс­перт-фінансист. Кавалер орденів св. Анни 1-го ступеня, св. Станіслава 1-го ступеня, св. Володимира 3-го ступеня Д-р фінанс. права (1879). Закін. Харків. університет (1869), від 1870 працював у ньому приват-доцентом, а від 1873 — доцентом. 1874 був від­ряджений на два роки за кордон для на­вча­н­ня. Після поверне­н­ня до Харків. університету захистив доктор. дис. «Чинне законодавство про прямі податки». Від 1879 — екс­траординар., від 1880 — ординар. професор кафедри фінанс. права, 1886–90 — декан юрид. ф-ту, від 1890 — ректор Харків. університету. Як спеціаліста з фінанс. питань його за­прошували до участі в діяльності комісії з пере­гляду законів про біржі та акц. під­приємства, засн. 1897 при Міністерстві фінансів. Ініціатор вид. «Записок Императорского Харьковского университета» (1893). Від 1899 — таємний радник, 1899–1901 — опікун Казан. навч. округу, 1901–06 — опікун Харків. навч. округу. Був депутатом 3-ї (1907–12) і 4-ї (від 1912) Держ. Думи Росії, голова її Бюджет. комісії. Активно працював у Катериносл. земстві. За­ймався доброчин. діяльністю. Наукові праці присвяч. теорії податків та оподаткува­н­ня.