Алексідзе Дмитро Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алексідзе Дмитро Олександрович

АЛЕКСІ́ДЗЕ Дмитро Олександрович ( ; 23. 02(08. 03). 1910, Тбілісі – 05. 12. 1984, там само) – грузинський режисер. Нар. арт. Груз. РСР (1955), нар. арт. СРСР (1976). Держ. премія УРСР (1971). Закін. Ін-т театр. мист-ва у Москві (1936). Працював реж.-постановником (1936–59), гол. реж. (1959–64) театру ім. Ш. Руставелі; гол. реж. театру ім. К. Марджанішвілі (1971–84), обидва – у Тбілісі; 1964–70 – реж., від 1968 – гол. реж. Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка, у 1967–68 – гол. реж. Київ. рос. драм. театру ім. Лесі Українки. За сумісн. – проф. Київ. ін-ту театр. мист-ва (1968–70). Здійснив низку постановок у театрах Москви, Ленінграда, Кишинева, Ташкента, Сухумі. Був ректором Груз. театр. ін-ту, проф. Тбіліс. ун-ту. Поставив п’єси «День народження Терези» Г. Мдівані (1962), «Пам’ять серця» О. Корнійчука (1969), «Камінь русина» О. Коломійця (1982) – усі в Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка; «Шлюб за конкурсом» К. Ґольдоні (1967), «Розлом» Б. Лавреньова (1967) – у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки; «Отелло» Дж. Верді (1966) – у Київ. театрі опери та балету. Відновив на київ. сцені постановки творів М. Куліша («Патетична соната»), Софокла («Антігона»; обидві – 1965 у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка), стимулюючи в укр. сценіч. мист-ві інтерес до високих зразків драматургії. Сприяв оновленню образ. мови київ. театрів, віддаючи перевагу епіч. формам. Його діяльність була спрямована на суттєві зміни методол. засад театр. творчості. Пед. робота А. налаштовувала нове покоління укр. митців на діалог зі складнішими зразками класич. літ-ри, творами, що впродовж довгих років майже не потрапляли на укр. кін. Автор низки театрознав. праць: («До питання виховання актора», 1956), « » («Робота режисера над спектаклем», 1961; обидві – в Тбілісі); та статей «Личность художника» («Театр», 1970, № 10), «Будущее театра начинается сегодня» («Сов. культура», 1984, 18 дек.).

Літ.: Шалуташвили Н. Режиссер Дмитрий Алексидзе // Лит. Грузия. 1961. № 2; Мумладзе Д. Шляхами пошуків // Мистецтво. 1969. № 3; Догонадзе Л. Дмитрий Алексидзе и его новые ученики // Лит. Грузия. 1984. № 9.

Н. М. Шалуташвілі

Стаття оновлена: 2001