Алексій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алексій

АЛЕКСІ́Й (Кабалюк Олександр Іванович; 01(13). 09. 1877, с. Ясіня, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – 19. 11. 1947, Свято-Успен. жін. монастир, похов. у Свято-Микол. монастирі в с. Іза Хуст. р-ну Закарп. обл.) – церковний діяч. Очолив рух за відродження православ. церкви на Закарпатті. Закін. церк.-приход. школу, займався самоосвітою. 1907 здійснив подорож до святих місць Єрусалима та Пантелеймонів. монастиря на г. Афон, де 8 липня 1908 прийняв православ’я, після чого повернувся на батьківщину. 25 березня 1910 прийняв малу схиму і був висвяч. на ієродиякона, а згодом – на ієромонаха. На поч. 1911 вдруге відвідав г. Афон. Із благословіння Серб. патріарха Лукіана (Богдановича) почав відправляти всі види священнодій для православ. карпато-русинів Закарпаття. Був заарешт. угор. владою, відправл. до с. Ясіня під домаш. арешт. А. відкрив у м. Хуст православ. молитов. дім, де часто проходили таємні збори. 1912 через переслідування угор. жандармів виїхав до Росії, потім до США, де 1913 отримав парафію серед своїх земляків-русинів. Цього ж року повернувся до Австро-Угорщини. 3 березня 1914 А. засуджено до тюрми і стягнення штрафу. Після відбуття покарання в різних тюрмах Угорщини його передали військ. владі Сигота, але в липні 1918 через хворобу відправили до Ужгорода. Дорогою йому вдалося втекти і прибути до Росії. У травні 1919 повернувся на Закарпаття, яке 10 вересня цього ж року увійшло до складу Чехо-Словаччини, що визнала Православну Церкву. 1920 приїхав до Хуста, де знову відкрив молитов. дім, при якому згодом започаткував інтернат для православ. учнів г-зії та громад. школи. 17 серпня 1921 А. став настоятелем Свято-Микол. монастиря в с. Іза, а наступ. дня був возведений єпископом Досифеєм (Васичем) у сан ігумена. Від липня 1925 – архімандрит і голова Духов. Консисторії Автоном. Карпаторус. Православ. Церкви у Хусті, де збудував Свято-Благовіщен. храм, настоятелем якого був до остан. днів життя. У грудні 1944 у складі делегації Карпаторус. Православ. Церкви А. прибув до Москви з проханням про клопотання РПЦ перед Священ. Синодом Серб. Православ. Церкви щодо передачі Мукачівсько-Пряшев. єпархії Моск. Патріархії 9 листопада 1947 А. прийняв велику схиму.

Літ.: Свидетель издалека. Изский архимандрит о. Алексий // Православ. Русский Календарь. Владимирове на Словенску. 1928; Инок Алексий (Дехтерев). Мемуары архимандрита Алексия // Православ. карпаторусс. вест. 1937. № 8–9; Ігумен Гавриїл (Кризина). Житіє схиархімандрита Алексія (Кабалюка) // Християн. родина. 1999, 11 груд.

о. Кризина

Стаття оновлена: 2001