Алексій ІІ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алексій ІІ

АЛЕ́КСІЙ ІІ (Алексий ІІ, Ридигер Алексей Михайлович; 23. 02. 1929, Таллінн) – російський церковний діяч. Глава РПЦ з офіц. титулом «Патріарх Московський і Всія Русі». Д-р богослов’я (1984), акад. Рос. академії освіти (1993). Почес. чл. С.-Петербур. і Моск. духов. академій. Закін. Ленінгр. духовну академію (1953). 1949 став дяком, 1950 признач. настоятелем Успен. собору в Тарту; від 1958 – протоієрей, від 1959 – благочинний Тарту-Вільян. округу. 1961 прийняв чернечий постриг, признач. єпископом Таллінна та Естонії. Від 1964 – єпископ, керуючий справами Моск. патріархії й постійний чл. Священ. Синоду РПЦ. Від 1968 – митрополит Ленінградський і Новгородський. У 1983–86 керував відбудовою Свято-Данилів. монастиря, що нині є резиденцією патріарха. У 1989–90 – нар. депутат СРСР від рад. Фонду милосердя і здоров’я. Чл. Ради Фонду слов’ян. писемності і слов’ян. культур (1989–91). Працював у комісії Ради національностей з питань культури, традицій, збереження істор. спадщини. 7 червня 1990 на Архієрей. Соборі А. ІІ обрано патріархом Московським і Всія Русі. Ініціатор створення (1991) відділу православ. освіти і катехізації Моск. патріархату. Неприхильно ставиться до укр. церк. автокефалії, до діяльності греко-катол. церкви. Автор праць з богослов’я, церк. історії, проблем міжцерк. взаємин.

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2001