АЛЕ́КСІЙ ІІ (Алексий ІІ, Ридигер Алексей Михайлович; 23. 02. 1929, Тал­лінн — 05. 12. 2008, Москва) — російський церковний діяч. Глава РПЦ з офіц. титулом «Патріарх Московський і Всія Русі». Доктор богословʼя (1984), академік Рос. академії освіти (1993). Почес. чл. С.-Петербур. і Моск. духов. академій. Закін. Ленінгр. духовну академію (1953). 1949 став дяком, 1950 при­знач. настоятелем Успен. собору в Тарту; від 1958 — протоі­єрей, від 1959 — благочин­ний Тарту-Вільян. округу. 1961 прийняв чернечий постриг, при­знач. єпис­копом Тал­лін­на та Естонії. Від 1964 — єпис­коп, керуючий справами Моск. патріархії й по­стійний чл. Священ. Синоду РПЦ. Від 1968 — митрополит Ленін­градський і Новгородський. У 1983–86 керував від­будовою Свято-Данилів. монастиря, що нині є резиденцією патріарха. У 1989–90 — нар. депутат СРСР від рад. Фонду милосердя і здоровʼя. Член Ради Фонду словʼян. писемності і словʼян. культур (1989–91). Працював у комісії Ради національностей з питань культури, традицій, збереже­н­ня істор. спадщини. 7 червня 1990 на Архі­єрей. Соборі А. ІІ обрано патріархом Московським і Всія Русі. Ініціатор створе­н­ня (1991) від­ділу православ. освіти і катехізації Моск. патріархату. Не­прихильно ставився до укр. церк. автокефалії, до діяльності греко-катол. церкви. Автор праць з богословʼя, церк. історії, про­блем між­церк. взаємин.