Алексіу Еллі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алексіу Еллі

АЛЕКСІ́У Еллі (Αλεξίου Έλλη; 22. 05. 1894, о-в Крит – 01. 07. 1988, Афіни) – грецька письменниця, перекладачка. Навч. в Афінах і Парижі; за фахом – педагог. Більшість творів присвятила темі виховання, зокрема роман «Λοὔμπεν» («Люмпен», 1940). Брала участь у Русі опору. 1949– 62 перебувала в еміграції. Боротьбу грец. патріотів проти нім. окупантів відобразила в романі «Παραπὄταμοι» («Протоки», 1955). Гострими соц. мотивами позначені романи «Και ἔτδι ηαρακἀτω» («І так далі», 1964), «Κὐρια γραμμἠ» («Головна лінія», 1972). Побувала 1961 в Україні, виступила на 10-й наук. Шевченків. конф. і прочитала «Заповіт» Т. Шевченка у власному перекладі. Упорядник, ред. і автор вступ. статті до кн. «Κομπζἀr» («Твори») Т. Шевченка, надрукованої 1964 в Афінах. За ред. А. вийшли твори Лесі Українки в перекл. С. Мавроїді-Пападакі. У зб. «Ξἐνη λογοτεχνἰα» («Зарубіжна література», 1983) окремі розділи присвятила творчості Л. Толстого і Т. Шевченка. Укр. мовою твори А. переклав В. Забаштанський та ін.

Тв.: укр. перекл. – Франзескос. К., 1969.

Літ.: Чернишова Т. Еллі Алексіу про Кобзаря // Всесвіт. 1985. № 3.

Т. М. Чернишова, Н. Ф. Клименко

Стаття оновлена: 2001