Аленич Олександр Андріанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аленич Олександр Андріанович

АЛЕ́НИЧ Олександр Андріанович (07. 04. 1890, с. Кам’янське, нині м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. – 24. 04. 1923) – фізик, астроном. Закін. Моск. ун-т. Учителював. Працював асист. Катериносл. гірн. ін-ту; асист. каф. фізики Кам’янець-Поділ. укр. ун-ту, від квітня 1919 – астроном-наглядач ун-ту, від жовтня того ж року – викладав описову астрономію на фіз.-мат. ф-ті, згодом – сферичні геометрію та тригонометрію; від 1921 – у Кам’янець-Поділ. ІНО: 2-й секр. президії ін-ту, згодом – секр. ф-ту профес. освіти. Досліджував метеорити. У серпні 1922 звільнився через хворобу.

Пр.: Обитаема ли Луна. Москва, 1912; Про Місяць; Сферична геометрія; Сферична тригонометрія (усі – Кам’янець-Подільський, 1920); Комети. Кам’янець-Подільський, 1920; Х., 1922; Визначення радіантів падучих зір // Зап. Кам’янець-Поділ. пед. ун-ту. 1920. Т. 2.

Літ.: Біднов В. Український астроном Олександер Аленич (1890–1923) // ЛНВ. 1931. Т. 105.

О. М. Завальнюк

Стаття оновлена: 2001