Алешко Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алешко Василь Іванович

АЛЕ́ШКО Василь Іванович (псевд. і крипт.: А. В., В., В. А., Вас. Алешка, В. Алещенко, В. Чучма, В. Гречаний, Ів. Підкова; 12. 02. 1889, Суми – ?) – поет, прозаїк, журналіст. Чл. літ. орг-ції «Плуг» і СПУ. Закін. Сум. агроном. школу. (1907). Працював агрономом на Катеринославщині. Від 1922 – зав. відділу г. «Плуг і молот» у Сумах; спецкор респ. часопису «Селянська правда» по Чернігівщині. Разом з В. Блакитним, С. Пилипенком, М. Яловим, П. Лісовим та ін. започаткував і постійно удосконалював жанр газет. нарису в усіх його різновидах. Перший вірш «По весні» був надрук. у ж. «Рідний край» (1907). Писав про складні процеси в пореволюц. селі, про діяльність перших комун, артілей, проблеми українізації. Однак найбільшої слави зажив як гуморист, сатирик, пишучи про безгосподарність, зловживання владою місц. керівників, байдужість і зневагу до укр. мови, нац. культури. Прибл. 1942, зібравши деякий одяг, пішов поміняти його на харчі і додому не повернувся. Спроби розшукати письменника після війни не мали успіху. Творчість А. літ. критики оцінювали неоднозначно.

Тв.: Димарі в квітниках. Х., 1920; Громодар. Х., 1920; Поезії. Х., 1920. Кн. 1, 2; Божественні реп’яхи. С., 1925; Терниця. С., 1925; Кислиці. Х., 1927; Хліб. Х., 1930; Моторний. Х., 1931; У боях за бавовник. Х., 1934; Пожар. К.; Х., 1935.

Літ.: Крамар М. З минулого (Поезія В. Алешка) // Жовтень. Х., 1921; Письменник-газетяр Василь Іванович Алешко: З нагоди 20-річчя літературно-газетярської роботи // Червона преса. 1926. № 10; Редько М. Доробок громодара // Вітчизна. 1969. № 3; Костюк Г. Зустрічі й прощання. Спогади. Кн. 1. Едмонтон, 1987; Мукомела О. Алешко Василь Іванович // Українська журналістика в іменах. Вип. 2. Л., 1995.

О. Г. Мукомела

Стаття оновлена: 2001