Алиськевич Іван Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алиськевич Іван Романович

АЛИСЬКЕ́ВИЧ Іван Романович (22. 11. 1947, м. Лювен, Бельгія) – художник, графік, скульптор. Закін. відділ арх-ри інтер’єру Вищої декор. школи (1966–69) та відділ малярства і скульптури мист. школи д-ра Ф. Алькорта (1978–82, обидві – Кордоба, Арґентина), де й почав працювати: спочатку як графік, згодом як художник і скульптор. Після шестирічної праці театр. художником у Бразилії переїхав (1982) до Парижа на постійне проживання. На великих монум. картонах представляє експресіоніст. композиції в стилі екзистенціалізму, відображаючи нестерпне поневолення людини, часто стисненої в чорних стінах, та її напружені зусилля до визволення. Люд. постаті – чисті, спрощені лінії обмеженого (2–3 барви) колориту, без декоративності й пересадності, зі строгою синтезою. Техніка: акрилік, колажі з газет. папером та ілюстраціями-друками на папері, іноді – на полотні. Персон. виставки: Кордоба, у Франції – Тулуза, Сент-Етьєн, Париж; колективні: Арґентина, Франція та Україна (1995).

Тв.: «Людська фігура» (1986), «Каброн», «Жінка на жовтому тлі» (обидва – 1988), «Чоловік з профілю», «Голова», «Пам’ятник» (усі – 1989), «Сидяча фігура», «Жіноча фігура», «Дерев’яна пика» (усі – 1990), «Бюст у чорній сорочці», «Той, що лежить на землі» (обидва – 1991).

Літ.: Попович В. Іван Алиськевич – маляр екзистенціалістичного експресіонізму // Сучасність. 1992. Ч. 6.

В. Попович

Стаття оновлена: 2001