Алієв Мамбет - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алієв Мамбет

АЛІ́ЄВ Мамбет (1916, с. Біюк-Кічкари Таврій. губ., нині с. Кургане Красноперекоп. р-ну, АР Крим – 14. 11. 1981, Ташкент) – кримськотатарський письменник, журналіст. Чл. СЖ СРСР (1959). Закін. Ялтин. пед. технікум (1933). Працював літ. співробітником, зав. відділу г. «Яш къувет» («Молода сила»). Під час 2-ї світ. війни командував взводом, був поранений. Депорт. в Узбекистан. Працював на вироб-ві, зав. відділу г. «Ленин байрагъы» («Ленінський стяг»), на сторінках якої друкувались його статті, нариси й оповідання.

Тв.: Бир ютум сув (Ковток води). 1970; Мен санъа кельдим (Я прийшов до тебе). 1974; Дивардаки язылар (Написи на стінах). 1977; Яхшы адамлар арасында (Серед гарних людей). 1981 (усі – Ташкент).

Літ.: Османов А. Аят материалынынъ бедиий телькъини (Художнє тлумачення життєвого матеріалу) // ЛБ. 1978, 26 верес.; Алиев Р. Языджыннынъ юрек урувлары (Удари серця письменника) // Там само. 1982, 15 трав.

Г. Сеїтванієва

Стаття оновлена: 2001